2019-й TheEnd. Як “Гетьман”, суспільство та бізнес пережили 360 днів

Поділитися:

2019 рік добіг кінця і прийшов час підбити підсумки. Хай багато хто скептично ставиться до подібних звітів, але вони вкрай важливі – дають змогу усвідомити зроблене, виявити помилки та зрозуміти, як бути більш ефективним наступні 360 днів. “Гетьман” також вирішив підбити підсумки та зібрав, 10 важливих події та історії з уже минулого 2019 року. Деякі з них надихають, деякі змушують задуматися, інші будуть впливати на нас найближчі п’ять років (або менше – як вирішить суспільство).

Гетьман. Медіа. Консалтинг

“Гетьман” – медіа про гроші та владу – з’явився на медіа-ринку через дефіцит таких видань, особливо на регіональному рівні. І символічно з’явився саме тоді, коли в країні тільки й розмов було, що про гроші та владу – під час президентської кампанії. Однак “Гетьман” одразу продемонстрував, що навіть у такий політично напружений період є життя поза політикою та передвиборчими лозунгами. Між першим та другим турами виборів видання працювало під гаслом “Без них”, проігнорувавши маніпулятивні, скандальні, провокативні новини з політичних полів.

За 9 місяців роботи ми встигли не тільки закріпитися на ринку та стати досить впізнаваними, ми ще й підтримали купу різноманітних за форматом, але однаково великих за масштабом проектів. International IT Forum 2019 в Запоріжжі, де уперше презентували бренд цифрової держави. Крім того, ми були партнерами ювілейного A-forum у Києві, третього щорічного Українського Бізнес Форуму, IТ-конференції DVOMA. А ще “Гетьман” долучився до рекорду України з паб кроулу та підтримав 8 сезон Dnepr Fashion Weekend. Безумовно, ми не оминули ще великої кількості заходів, які просто неможливо перерахувати.

Паралельно з відомим вам “Гетьманом”, який розпочав свою роботу з Запоріжжя, розвивалися й інші регіональні проекти, зокрема “Гетьман Дніпра”. Згодом прийшло розуміння, що “Гетьман” може не тільки питати та розповідати, але й консультувати, навчати та розвивати. Так з’явився “Гетьман медіаконсалтинг”, а буквально на днях – telegram-канал “гетьманмедіаєгоров”

 

Вибори

На 2019, крім появи “Гетьмана”, також припали двоє виборів – президентські та парламентські. На перших комік Володимир Зеленський переміг тодішнього президента Петра Порошенка. 

На парламентських перегонах політична сила Зеленського буквально змела тодішні еліти. “Слуга народу” отримала приголомшливу перемогу (не без рейтингу довіри та бренду Володимира Зеленського, звісно) як за списками, так і на одномандатних округах. Як один “полягли” майже усі колишні нардепи-мажоритарники, серед них і В’ячеслав Богуслаєв, фактичний власник “Мотор Січі”, телеканалу “Алекс” та ряду інших ЗМІ. Богуслаєв програв Сергію Штепі – фотографу, який до цього не мав жодного досвіду у політиці чи громадській діяльності. До слова, перше велике інтерв’ю зі Штепою уже у якості політика зробив “Гетьман”.

 

“Мотор Січ”

Програш на виборах, схоже, досить підпсував Богуслаєву настрій та бажання займатися наукомістким виробництвом. Багато журналістів та інших фахівців вважали, що “Слуга народу” просто зливає округ під очільника “Мотор Січі”. Але щось пішло не за планом і дивним чином визирнула продаж “Мотор Січі” китайській компанії Beijing Xinwei Technology GroupCo Ltd, яка належить мільярдеру Ван Цзину.

Незважаючи на певні незрозумілості з новим власником заводу, в українському медіапросторі уже відбулися медійні-атаки на угоду з продажу “Мотор Січі”. Зокрема низка українських онлайн-видань опублікувала повідомлення про банкрутство одного з нових співвласників «Мотор Січ» — китайської Beijing Xinwei Technology GroupCo Ltd. «Гетьман медіаконсалтинг» проаналізував цю інформаційну кампанію та знайшов багато цікавого (спойлер – інформація про банкрутство китайського інвестора простий влив “зради”).

 

Новий термінал

28 грудня у Запоріжжі офіційно завершили зведення нового терміналу міського аеропорту, але працювати термінал почне через 2-2,5 місяці. За цей час об’єкт вводитимуть у експлуатацію, прийняти та відправити перші рейси летовище зможе тільки у березні нового року. Щоб збудувати це“диво”, довелося постійно виділяли додаткові гроші з міської скарбниці, а згодом місто взяло декілька кредитів. Під один з них навіть заклали муніципальний стадіон “Славутич Арена”. 

Однак є думка, що залучення значних кредитів на будівництво нового терміналу КП «Запорізький міжнародний аеропорт» може бути підготовкою до передачі летовища у приватну власність. А одним з потенційних власників називають нікого іншого, як Рината Ахметова.

 

 “Золоті офіси”

«Золотий офіс» Євгена Анісімова став свого часу мемом для запорізьких журналістів, політиків та бізнесменів. Втім, за нової місцевої влади та вже вдруге зміненої центральної влади нікуди не зникли місця «неформального управління» життям міста. Про це на останній «антикорупційній екскурсії» розповів розслідувач Юрій Сидоров. В глибині від вулиці Перемоги розташована окрема будівля, до якої регулярно приїздять депутати, очільники запорізьких КП. Сама будівля належить компанії «Астра Капітал Груп», кінцевим бенефіціаром якої є Руслан Божко, депутат Запорізької міської ради від «Опозиційного блоку», голова «бюджетної» комісії, на момент обрання депутатом — фінансовий директор «Запоріжсталі».

 «Гетьман» знайшов менш помітну, але від того не менше важливу частину імперії “Мотор Січі”. Купа дрібних «ТОВ-ок» з мізерним статутним капіталом і універсальними назвами, які насправді офіційно володіють заводами, землями і цінними паперами, що зареєстровані у непомітному будиночку у глибині запорізького Шевченківського району. За адресою Волзька, 27 зареєстровано близько 20 фірм та громадських організацій. Ще кілька зареєстрованих тут юридичних осіб перебувають в процесі ліквідації.

 

Запорізький бізнес

На певному етапі “Гетьман” вирішив, що важливо підтримати запорізький малий бізнес, який доводить, що місто далеко не індустріальне, що в ньому можна реалізувати сміливі та цікаві проекти. Деякі підприємці тільки починали свій шлях, коли ми з ними поспілкувалися, інші уже мали певний досвід та бекграунд, але усіх їх об’єднувала любов до своєї справи та бажання розвиватися. Ми навідали проекти, з якими уже говорили раніше та дізналися, як у них справи.

 

Стріт фуд “Вусатий пончик”

19 липня у Запоріжжі святкував рік роботи перший (і, як запевняє засновник, не останній) кіоск «Вусатого пончика» – локального бізнесу, побудований навколо не дуже звичної для нашої країни їжі. “Гетьман” не зміг пропустити такий привід і поспілкувався із засновником «пончика» Максимом Філіном. Він розповів, як виникла і реалізувалася бізнес-ідея, чим розчарували запорізькі підприємці, кого б Максим узяв в партнери і що японська філософія «ікігай» говорить про розширення бізнесу.

За словами Максима, за останні півроку зросла впізнаваність бренду “Вусатий пончик”, і, як наслідок зросли продажі та з’являлися нові можливості для партнерства. “Наприклад, нещодавно власник нової кав’ярні в Космічному мікрорайоні сам звернувся з пропозицією продавати пончики в його закладі – вже успішно співпрацюємо з ним. Також я за цей період встиг отримати і вже вкласти в справу невеликий грант на розвиток бізнесу”, – говорить власник бізнесу. 

З умовних “поразок” цього півріччя, власник “Вусатого пончика” назвати невдалі спроби двох фірм, що спеціалізуються на рекламі в соцмережах, підняти онлайн-продажі “Вусатого пончика” та одне партнерство, яке довелося розірвати.

В планах на наступний рік – в першу чергу відкриття нової точки, але у вигляді кав’ярні-пончикової. Однак поки Максим Філін не може сказати приблизний час та місце відкриття нового закладу – зараз активно шукає локацію, але щось підходяще знайти поки не вдається.

 

Нand made проект Sequoia

Без продажу виробів ручної роботи не обходиться жоден великий ярмарок і фестиваль. Однак у повсякденному житті знайти подібні речі проблематично. Деякі майстри продають свою ексклюзивну продукцію за допомогою Інтернету, але знайти діючу майстерню або лавку з подібними товарами дуже важко. Щодо проблем майстрів hand made “Гетьман” у липні 2019 поспілкувався з  Андрієм Литвиновим, який спеціалізується на виготовленні предметів з товстої шкіри під брендом Sequoia.

Під час нашої першої зустрічі Андрій розповідав, що зараз ринок крафтових товарів перенасичений, до того ж, важко конкурувати з продукцією масмаркетів та китайських торгових майданчиків. Через це, перетворити своє захоплення на повноцінну роботу майстру не вдавалося. На жаль, наприкінці 2019 ситуація у сегменті, де працює Андрій не змінилася на краще, а де в чому навіть погіршилася. “Зростання попиту немає. Навпаки, ринок насичений хендмейд і без належного просування та реклами, до споживача достукатися важко. Величезна конкуренція з боку Китаю. В Україні важко зробити на цьому повноцінний бізнес. Велика проблема – це відсутність заводів по випуску шкіри. Вся шкіра імпортується. Тому й ціна на сировину вище, ніж у конкурентів з сусідніх країн. На світовий ринок готових шкіряних виробів важко вийти, коли в Україні немає повноцінної обробки шкіри”, – говорить майстер.

Однак, незважаючи на всі проблеми майстер продовжує займатися своєю справою, на фінальному етапі реєстрація торгової марки Sequoia. Крім того, Андрій не лишає планів зробити власну майстерню. “Але поки що це не на часі. Дякую дружині та батькам за підтримку, які вірять у мене і цінують те, що я роблю. Але поки що основна робота приносить прибуток, а виготовлення виробів зі шкіри приносить моральне та естетичне задоволення”, – говорить Андрій Литвинов.

 

Альтернативний бар Not saint bar

27 липня у Запоріжжі відкрився новий заклад – бар Not saint bar. «Гетьман» поспілкувався з його власником, барменеджером та адміністраторкою і дізнався, як відкривався бар, які були проблеми та як він працює зараз. Зокрема, Артем Ященко, який згуртував друзів для створення бару, зазначав, що він “ні разу не бізнесмен”, а підприємництво для нього over важко.

За словами Артема, з часу відкриття він значно прокачався у бізнесі, а бар стрімко розвивався. “Почали заробляти, як і планували, коли потенційні клієнти пішли з літніх майданчиків, але сталося це дещо пізніше – у листопаді, за 4 місяці тричі переписали барне меню, готуємо класичні коктейлі та оригінальнальні напої власної розробки, розширили асортимент алкоголю”, – зазначає Портак.

Крім того, бар планує розширюватися, робити ребрендинг – це основне завдання на початок 2020. Зокрема, Not saint змінить локацію, невдовзі бар переїде на Маяковського 6. У новому приміщенні більше місця та можна буде працювати набагато довше. Крім того, у планах команди перетворити бар на центр андеграундного руху Запоріжжя – давати місце під виступи музикантів та виставляти роботи альтернативних митців. “Хочемо зробити Not saint pro teаm – спільноту людей, з якими будемо співпрацювати на постійній основі. Хочемо захопити людей, які думають креативно, творчо та готові розвиватися”, – говорить артем Ященко. Зі своєю pro teаm бар, зокрема, планує реалізувати благодійні проекти для дітей.

Бренду Lovely art

30 серпня на “Гетьмані” з’явилося інтерв’ю з авторкою бренду Lovely art Ольгою Бочковською – майстриня займається розписом одягу  акриловими фарбами. За словами Ольги, за три місяці з часу минулої зустрічі з “Гетьманом” у неї значно зросли прибутки, впізнаваність. Зараз майстриня обрала більш конкретну цільову аудиторію – замість сегменту “для всіх” стала працювати для людей, у яких здавалося б усе є і які готові віддати значну суму за унікальний подарунок. Крім того, вона провела кілька майстер класів, відвідала маркети. 

У той же час, Ольга відзначає, що на ринку розпису одягу суттєво зросла конкуренція, “скаче” ціна на послуги. На думку дизайнерки, це може бути причиною певних проблем. “З майстринями обговорюємо, що має бути приблизно однаковий прайс з поправкою на досвід, місто проживання та додатковий сервіс”, – говорить Ольга. Та додає, що через демпінг та велику кількість “новеньких” навіть думала, що доведеться шукати для себе новий бізнес. Але згодом зрозуміла, що має з конкурентами різні цільові аудиторії.

У планах Ольги Бочковської на 2020 рік продовжувати та розширювати співпрацю з шоурумами у різних містах країни, зокрема у Львові, відвідувати маркети, потрапити на “Всі Свої”. А серед наймасштабніших – відкриття у Запоріжжі майстерні-шоуруму де будуть виставлені уже готові роботи майстрині, та можна буде проводити класи та навчати людей техніці розпису одягу акрилом. Крім того, як і раніше Ольга планує переїзд до Києва: “У столиці творчість без меж, постійно перетікає – сьогодні одяг, завтра розпис інтер’єру”, – говорить майстриня.

Картинговий центр Monaco

28 вересня у Запоріжжі розпочав роботу картинговий центр Monaco. “Гетьман” поспілкувався з директоркою центру Марією Бартиш про те, як працюватиме картодром, чому його вирішили відкривати у Шевченківському районі та чому картинг може прославити місто краще футболу. Картинг став для Марії фактично першою спробою у бізнесі. У 2013 вона працювала адміністраторкою картодрому, але тепер керує проектом, чоловік та родина допомагають у його реалізації. 

“Для нас найважливішим стало відкриття. Було багато людей, які прийшли з самого початку. Був страх – влаштовувати вечірку чи ні, боялися, раптом ніхто не прийде. Однак відкриття тривало цілих два дні, виявилося багато людей чекали картинг”, – говорить Марія Бартиш. Крім того, після відкриття на картингу вже встигло з’явитися обладнання для фіксації результатів заїздів та пройшли перші змагання на 12 учасників. 

За словами Марії вона керівник-тактик, тому зараз покращують та розвивають конкретні складові картингу. У 2020 на Monaco хочуть зробити комфортну зону відпочинку, щоб можна було відсвяткувати день народження, подивитися фільм. Також продовжуватимуть налагоджувати виробничі процеси, писати посадові інструкції. Із амбітних задумок – рухатися до відкриття школи картингу та допомогти талановитому гонщику виїхати на змагання.

 

Сподіваємося, у 2020 році в містах України з’явиться так багато підприємців, що про них не зможуть написати і 10 сайтів, політична ситуація в країні буде нудною та без потрясінь, а із Запоріжжя підуть “золоті офіси” та аеропорт не піде. “Гетьман” же у 2020 планує змінитися, чого і вам бажає!