Дедлайн зі створення Бюро фінансових розслідувань минув – тепер у Раді пропонують альтернативу

Поділитися:

Міністр фінансів Оксана Маркарова на початку роботи уряду Олексія Гончарука ставила в плани Кабміну проведення через парламент до 1 січня 2020 року Закону України «Про Бюро фінансових розслідувань». Бюро фінансових розслідувань мало стати окремим правоохоронним органом, на який було б покладено розслідування злочинів в економічній та фінансовій сферах, при цьому інші правоохоронці: СБУ, Нацполіція, податкова поліція позбавлялися б повноважень щодо таких розслідувань. Проте цей закон так і не було прийнято.

13 січня фінансовий комітет Верховної Ради рекомендував не приймати закон про Бюро фінансових розслідувань, підготовлений “слугами народу”, при цьому голова комітету Данило Гетьманцев (також “слуга народу”) не назвав причин такого рішення.

За інсайдерською інформацією, причина такого рішення парламентського комітету пов’язана з тим, що президент Володимир Зеленський вирішив, що Бюро фінансових розслідувань має бути підконтрольне Офісу президента, а не Мінфіну, як раніше було прописано у законопроєкті.

Тепер у Верховній Раді зареєстрована альтернативна пропозиція від депутатів “Голосу”: створити Бюро економічної безпеки. Це орган за задумом буде координуватися Мінфіном, але відомство не матиме значного впливу. Керівники БЕБ, як пропонує “Голос”, мають обиратися представниками Кабміну та міжнародних донорів.

До компетенції БЕБ пропонують віддати розслідування таких кримінальних злочинів:

  • незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204);
  • підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців (ст. 205-1);
  • протидія законній господарській діяльності (ст.206);
  • ухилення від сплати податків, зборів (ст. 212);
  • ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст. 212-1);
  • доведення банку до неплатоспроможності (ст. 218-1);
  • доведення до банкрутства (ст. 219);
  • порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності (ст. 220-1);
  • фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації (ст. 220-2);
  • шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222);
  • маніпулювання на фондовому ринку (ст. 222-1);
  • підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів (ст. 223-1);
  • порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів (ст. 223-2);
  • виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів (ст. 224);
  • незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару (ст. 229);
  • незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст. 231);
  • розголошення комерційної або банківської таємниці (ст. 232);
  • незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 232-1);
  • приховування інформації про діяльність емітента (ст. 232-2);
  • незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233);
  • привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у разі, якщо предметом злочину є майно державної чи комунальної власності, або майно державного чи місцевих бюджетів, державних цільових фондів (ст. 191);
  • протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (ст. 206-2);
  • нецільове використання бюджетних коштів (ст. 210);
  • видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211).

Останні чотири злочини підслідні БЕБ, якщо вони не підслідні Національному антикорупційному бюро України.