“Інакше – дефолт”: чи справді через відсутність ринку землі Україна може стати неплатоспроможною

Поділитися:

16 березня з’явилася інформація про те, що Верховна Рада має найближчими днями (17-18 березня) проголосувати остаточний варіант земельної реформи, яка, серед іншого, передбачає відкриття ринку землі. Про це журналістам розповів співрозмовник з фракції “Слуга народу”. За його словами, такі хронологічні межі, начебто були пов’язані з “принциповою” позицією Офісу президента, “інакше – дефолт”.

“Гетьман” дізнався у експертів наскільки для України зараз є актуальним оголошення дефолту, як можливе визнання неплатоспроможності вплине на економічну ситуацію в країні та до чого тут земельна реформа та відсутність ринку землі.

“Дефолт – неспроможність держави (суверенний дефолт) повністю або частково виконати свої боргові зобов’язання. Виплата боргів здійснюється за рахунок бюджетних коштів, до яких земля с/г призначення не має суттєвого відношення”, – говорить Костянтин Денисов, кандидат економічних наук викладач Запорізького національного університету.

Костянтин Денисов, кандидат економічних наук викладач Запорізького національного університету.

За словами Денисова, наразі борг України є не критичним, за даними Міністерства фінансів, державний борг за підсумками 2019 року становив 51,2% ВВП. До прикладу, у 2014 держборг становив 60% ВВП, а найбільше кредиторам Україна була винна 2016-го – 69% ВВП.   

У той же час, незалежний експерт, кандидат економічних наук Олександр Хмелевський зазначає, що нічого страшного у дефолті, загалом, немає. Дефолт – це стандартна процедура, яку використовують країни для вирішення своїх боргових проблем. 

Звісно, дефолт не оголошують коли економіка знаходиться в доброму стані. Ті негативні наслідки, які приписують дефолту, викликані, як правило, не самим дефолтом, а економічною ситуацією, яка йому передувала. Крім того, багато залежить від дій влади під час дефолту, – говорить Хмелевський.

За його словами, влада може нівелювати більшість негативних наслідків від оголошення дефолту, а головне – після оголошення неплатоспроможності – це домогтися від кредиторів списання більшої частини боргу та відтермінувати погашення інших боргів на тривалий період. 

Незалежний експерт, кандидат економічних наук Олександр Хмелевський

“Якщо це вдасться, то Україна зможе суттєво скоротити  боргові зобов’язання, а від так і бюджетні витрати на обслуговування боргу.  Це дозволить перерозподілити кошти на фінансування інфраструктурних проектів та соціальних програм. Це створить передумови для економічного зростання та підвищення рівня життя наших громадян”, – зазначає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський

На думку Костянтина Денисова головна небезпека дефолту – обвал валютного ринку, а за ним курс, як наслідок, банки можуть припиняти виконувати свої зобов’язання перед вкладниками.

“Державі доведеться рятувати банки через кредити рефінансування, грошові вливання чи націоналізацію за прикладом кризи 2008 року (коли уряд націоналізував Укргазбанк, банки Родовід і Хрещатик) чи 2016 року з Приватбанком”, – говорить Денисов.

Зокрема, подібна ситуація склалася у 1998 році – тоді Україні через рішучі дії уряду та НБУ вдалося уникнути дефолту, що стався у сусідній Росії, але за підсумками 1998-1999 років офіційний курс гривні девальвував з 2,45 гривень за долар до 4,13 гривень.

Водночас, Олександр Хмелевський говорить, що неприйняття земельної реформи, безпосередньо, жодним чином не вплине на оголошення дефолту. “Влада очікувала надходження до бюджету від продажу державних земель біля 3 мільярдів гривень. Це невелика сума, яка не вплине на виконання Україною своїх зобов’язань перед кредиторами”, – зазначає незалежний експерт.

Акція проти земельної реформи та відкриття ринку землі 21 листопада у Запоріжжі

Проте, варто зазначити, що ринок землі та земельна реформа – одна з ключових умов МФВ для продовження програм кредитування. Відсутність нового траншу якраз і може стати однією з причин втрати платоспроможності – Україні буде складно розрахуватися з наявними боргами.

Крім того, ще одним негативним наслідком дефолту можуть бути так звані ВВП-варанти – інструменти відновлення вартості, за якими країна повинна сплачувати відсоток від приросту ВВП. Зокрема, України 2015 року, в обмін на списання 3,7 мільярдів доларів держборгу, Україна випустила інструменти відновлення вартості, за якими буде протягом 20 років сплачувати відсоток від приросту ВВП.

До прикладу, якщо ВВП України в 2020 році виросте на 5% і на 7% в наступні роки, то лише в 2022-2026 роках Уряд буде змушений заплатити приблизно $9 млрд тримачам ВВП-варантів. Загалом, сума таких виплат може в багато разів перевищити суму списання.

На думку викладача кандидата економічних наук Костянтина Денисова, для поліпшення економічної ситуації варто боротися з втратами бюджету  по головним джерелам доходів – податкам і зборам. З огляду на дані Рахункової палати з їх сплатою наразі є певні проблеми. 

На 1 жовтня 2019 року податковий борг підприємств перед державним бюджетом складав 97,6 мільярдів гривень і від початку року зріс на 13,9%. Державі через уповноважені органи – податкову та митну службу слід посилити роботу з боржниками, а натомість уряд безкінечно реформує ці дві важливі структури, – говорить Денисов.

Крім того, на його думку, слід боротися з офшорами, до яких, виводять значні обсяги валюти. “Метод боротьби – трансфертне ціноутворення, що дозволяє регулювати сумнівні операції з офшорними юрисдикціями”, – зазначає економіст.

Загалом, на думку експертів, для виходу країни з кризи необхідні рішучі, структурні, науково-обґрунтовані економічні реформи, а оголошення дефолту не вирішить проблем як таких без виваженої та ефективної державної політики.

“Аргентина, починаючи з 1990-х років, неодноразово оголошувала дефолт, постійно брала стабілізаційні кредити від МВФ, але ситуацію це не виправило”, – резюмує Костянтин Денисов.