Екс-заступник міністра фінансів Сергій Марченко розповів в Запоріжжі про мости через Дніпро, команди Зеленського та Гройсмана, МВФ, децентралізацію та «реваншистів» та дефолт в Україні

Поділитися:

Цього тижня в Запоріжжя побував Сергій Марченко, в минулому заступник міністра фінансів в Кабміні Гройсмана (2016-2018) та донедавна – секретар Національної інвестиційної ради, а нині – кандидат до Верховної Ради у першій десятці списку «Української стратегії Гройсмана». За його словами, він обрав команду Гройсмана з кількох причин: по-перше, люди в команді вміють писати закони і є професіоналами своєї справи; по-друге, він уже працював з прем’єр-міністром і налагодили професійні відносини. Він наголошує, що до парламенту пішов не під хайп або через вплив, а за власним зваженим рішенням.

В Запоріжжі екс-держслужбовець обговорив з представниками ОТГ та органів місцевого самоврядування ефективне використання публічних (бюджетних) коштів, а також поспілкувався з головними редакторами запорізьких ЗМІ: про будівництво мостів через Дніпро, дефолт в Україні, команди Гройсмана та Зеленського і нелегку співпрацю нашої держави з МВФ. «Гетьман» записав найбільш важливі та цікаві тези цієї бесіди.

Про мости через Дніпро

  • Щоб добудувати мости через Дніпро в Запоріжжі, потрібно, щоб центральна влада, міська влада, обласна влада домовились про спільну позицію і спільний план дій, призначили проектну команду, якій довіряють і яка може вирішити це питання в якнайшвидші терміни. Далі проектна команда має зробити оцінку того, що зроблено і проаналізувати, чи потрібна добудова, чи потрібна перебудова… Так буде визначено, що потрібно робити і скільки потрібно коштів. І на кожному рівні влади має бути гарантовано, що за рік, два, п’ять на цей проект буде виділено певну необхідну суму. Але має бути команда, яка постійно рухатиме, штовхатиме цей проект!
  • Припустимо, сьогодні вам пообіцяють виділити наступного року 1 млрд грн. на будівництво мостів. Вистачить? Я чув оцінку в 4 млрд грн, чув і інші цифри… Але це хтось аналізував? А хто буде використовувати кошти? Що буде робити? Для цього теж потрібен аналіз, і потрібна довіра до учасників цього процесу.
  • В самому Запоріжжі 800 тисяч мешканців, разом з населеними пунктами поблизу – це 2-3 мільйона осіб, зацікавлених у будівництві мостів через Дніпро! І це справді об’єкт великого значення, на який, повірте, в центральному бюджеті знайшовся б мільярд гривень без питань. Але має бути зацікавленість, внесок і активність місцевої влади в широкому розумінні – обласної та міської. Якщо це питання досі не вирішено, то для мене це значить, що зацікавленості в вирішенні цього питання немає.

Про часті зміни еліт та пріоритетів

  • Нашою проблемою є постійна зміна еліт, постійна зміна векторів розвитку, постійна зміна наших пріоритетів.
  • Якщо керівник зараз скаже, що хоче докорінно змінити систему, наприклад, в податковій, у нього мають бути і бачення, і знання, і команда. Але найголовніше – кредит довіри і карт-бланш років на 5. Хіба комусь зараз можуть політичні сили чи суспільство готові видати такий карт-бланш? Сергій Верланов, новий керівник податкової служби – на мою думку, людина з характером, професійна, відмінно обізнана в законодавстві. Це і є власне готовий керівник податкової. Я вважаю, що ми мали б дати йому працювати декілька років підряд – і думаю, за 5 років побачили б повністю змінену систему податкової служби. Але об’єктивно зараз Верланов змушений буде орієнтуватися на простий показник – наповнення бюджету. Якщо він на нього орієнтуватися не буде, його змінять – попри 5-річний контракт і впровадженні реформи.

Про команду Зеленського та команду Гройсмана

  • Я працював заступником міністра фінансів Олександра Данилюка (звільнився з Кабміну в 2018 році, під час виборів увійшов до команди Володимира Зеленського, – Прим. Ред.) і, відверто кажучи, у нас добрі, дружні стосунки. Але ми і відділяємо особисте від політичного та професійного. Звичайно, були розмови про можливе приєднання до команди нинішнього президента. Але і тоді, і зараз я такий варіант не розглядав. Дивіться, з 2018 року до травня цього року працював заступником голови Адміністрації президента. Так, моя посада не була політичною, я не робив політичних заяв, мої дії не були політично мотивованими і взагалі про участь в політиці я заявив лише в червні. В АП я займався питаннями фінансів та економіки. Для мене це неможливо: раптово переорієнтуватися і піти робити зміни вже з новим президентом. Люди, які за місяць «перетворилися» з прибічників одного президента на членів команди Зеленського мене дивують, м’яко кажучи.
  • Звичайно, я не бачу нічого поганого в роботі разом з цією командою і не виключаю нашу з ними співпрацю. Але до того треба відійти, зробити паузу, привести думки до ладу, зрозуміти, де і як ти можеш бути корисним державі.
  • Піти в команду Гройсмана – це для мене не «розрив шаблонів»: я працював в уряді Володимира Гройсмана, зокрема і як тимчасово виконуючий обов’язки міністра фінансів. Мені пропонували і залишитись заступником міністра після звільнення Олександра Данилюка, але я вважав, що новий міністр має формувати свою команду. Піти тоді – це було чесне рішення.
  • В команді Гройсмана я займаюсь питаннями фінансів, економіки, бюджету, податків, фінансування науки, медичної реформи… Загалом тими питаннями, якими я займався і в уряді.

Про «зворотність» децентралізації та інших реформ

  • Реформа децентралізації активно здійснювалась три роки, є певні напрацювання, результати, здобутки… Але зупинити та «відмінити» цю реформу можна дуже швидко. Прийде уряд, який скаже: «Ви знаєте, реформа децентралізації створила місцевих феодалів, давайте заберемо в них ресурс», внесуть зміни в Бюджетний кодекс і бюджет – і все, за декілька років ОТГ та міста не згадають, які у них були повноваження та фінансові можливості. Особливо цей сценарій стає можливим у випадку повернення до влади так званих сил «реваншу». Вони точно звикли працювати в умовах жорсткої централізації, а якщо ще й орієнтуватимуться на Росію, то там точно ні про яку децентралізацію і самостійність громад мова не йде.
  • Запобіжник для зворотності реформи децентралізації – створення всіх ОТГ, створення великих районів, створення префектур та органів виконавчої влади на заміну державним адміністраціям. Тобто законодавчі зміни на рівні Конституції. Сьогодні, коли ми робимо реформу в умовах діючої Конституції, децентралізацію зупинити дуже легко.

Про МВФ та дефолт

  • На нашу можливість запозичувати кошти впливає репутація України як позичальника. Та по цілому ряду політичних та економічних причин ця наша репутація  не ідеальна. А це значить, що відсотки на позики будуть великими, запозичення обходитимуться дорого. У МВФ в той же час – дешевий ресурс. Ми можемо це собі дозволити, проте маємо виконувати умови, які виходять за межі звичайних умов по кредиту: як створювати антикорупційні органи, які встановлювати тарифи… Що ж, ми самі себе загнали в таку ситуацію. Але, звичайно, маємо виходити з неї, щоб залучати кошти самостійно.
  • Наскільки я розумію, офіційні представники влади заяв про плани оголосити дефолт не робили. А робили це окремі фізичні особи, можливо з метою якось розхитати ситуацію. В будь-якому випадку я не вірю, що дефолт в Україні може бути оголошений, хто б не був при владі. Це дуже важливе і відповідальне політичне рішення. І треба мати дуже вагомі підстави і розуміти дуже велику відповідальність, щоб піти на цей крок. Це означатиме, що Україна більше не надійний партнер, не надійний контрагент. Ми не зможемо залучати кошти, щоб втримувати національну валюту… Наслідки дефолту – катастрофічні. Жодна країна не виходила з дефолту сильнішою.
Поділитися: