«Гуманітарна допомога просто лежить і псується»: в Запоріжжі волонтери закликали обласну владу до ефективної та злагодженої роботи

Поділитися:

12 квітня в Запоріжжі відбулася зустріч волонтерів регіону з різних організацій та структур з журналістами місцевих та національних ЗМІ. Головною темою заходу стала відсутність координації роботи з обласною владою — Запорізькою обласною військовою адміністрацією, повідомляє «Гетьман».

Депутат Запорізької міської ради, радник мера міста Михайло Прасол зазначає: від початку війни волонтерам вдалося налагодити ефективне постачання необхідних товарів як на підконтрольні Україні території, так і в тимчасово окуповані населенні пункти Запорізької області, проте останніми днями волонтери стикаються з певними перепонами. «Волонтери везуть продукти, ліки, продукцію першої необхідності і в окуповану зону, і туди, де закрилися магазини, і туди, де в людей немає грошей… Вони вже знають, як доїхати, як доставити вантажі тим, хто цього потребує. — каже депутат. — Але ось вже кілька днів їх або просто не випускають з міста, або випускають неохоче, з бюрократичною тяганиною. Так, зараз в області „гаряче“, але є відчайдушні люди, які готові їхати навіть туди, де стріляють. Та їх не випускають! Не тому, що непокояться, а тому, що немає „папірців“ з обласної адміністрації. Звідки взялася ця бюрократія? Чому не випускають людей? Щоб волонтери потім не могли написати, що десь люди у скрутному становищі?».

Рудольф Акопян, віце-президент «Спілки вірмен Запорізької області», каже, що проблеми з транспортуванням гуманітарної допомоги мають навіть мешканці населених пунктів, які самі приїжджають до обласного центру по продукти, ліки та товари першої необхідності: «Вони знають, хто з мешканців якої допомоги потребує, самостійно знаходять транспорт, приїжджають до Запоріжжя, завантажуються… а їх не випускають! Також вимагають дозвільні документи».

Волонтер Юрій Ловчиков розповідає, що сповільнилася й робота логістичних центрів обласної адміністрації: «На початку березня обладміністрація домовилася з деякими майданчиками, які можуть приймати залізничні гуманітарні вантажі. Там працювали й працюють на волонтерських засадах вантажники, сортувальники, водії. Зазначу, що всі ми не мали впливу на розподіл цих вантажів. Лише розвантажували та виконували заявки облдержадміністрації на формування гуманітарних вантажів для населених пунктів. Працювали дуже активно — і за місяць прийняли та розвантажили тризначне число вагонів гуманітарної допомоги! Але в квітні ситуація дивним чином змінилася.

Спочатку правоохоронці майже дві доби протримали на „бесіді“ Едуарда Гугніна, який був комунікатором між волонтерами та обладміністрацією і взагалі не мав стосунку до прийому гуманітарних вантажів. До того ж, і вже дві інвентаризації засвідчили відсутність будь-яких порушень у всіх логістичних центрах.

Згодом ми також дізналися, що у обласного гуманітарного штабу новий очільник (йдеться про заступницю голови облдержадміністрації Злату Некрасову, — прим. авт.). Я розумію, що кожному новому керівнику треба спочатку ознайомитися з ситуацією, „прийняти справи“… Але цей „період“ триває й досі. За цей час область прийняла лише 4 вагони допомоги. За моїми підрахунками, більше сотні вагонів стоять не розвантажені. Загалом волонтери цих логістичних центрів тепер працюють десь на 5-10% своїх можливостей. Перестали відвантажувати допомогу в Пологи, Оріхів, Комишуваху, Василівку, тобто навіть на ті території, які наразі знаходяться під захистом українського війська. Можливо, у обласної влади є якісь власні стратегічні плани щодо цієї гуманітарної допомоги, про які нам не кажуть, але нам, волонтерам хочеться працювати не на 10%, а на 110%. І відправляти допомогу туди, де люди цього потребують — щоб вони не голодували, могли лікуватися і не були змушені брати допомогу від ворога».

Едуард Гугнін, проректор запорізького вузу, ексдепутат Запорізької обласної ради, підкреслює, що в Запорізьку область надійшла велика кількість гуманітарної допомоги, проте значна її частина залишається на складах: «Я бачу, наприклад, як сьогодні волонтери в приватному порядку купляють та передають малозабезпеченим родинам „памперси“. Але на складах, якими опікується обладміністрація, стоїть сотня палет „памперсів“. Вони там стоять вже 2-3 тижні. Багато мешканців міста і області потребують ліків. Але на тих же складах — більше сотні палет медикаментів. У тих нерозвантажених вагонах, про які йшлося, молоко, яйця, м’ясо, які просто псуються!»

Стикаються з бюрократією і військові. Максим, представник добровольчого формування «Азов», розповів, що бійцям подекуди не вистачає взуття, екипірування, бронежилетів, але й їх у обласної влади доводиться отримувати «з боями»: «Спочатку треба писати лист-потребу. Якщо «шапка» якось неправильно заповнена, треба переписувати. Якщо лист прийняли, чекати наказу. Коли наказ готовий, ходити з ним, збирати те, що потрібно… На фронті дорогою є кожна секунда. Тому, звичайно, волонтери є більш ефективними, ніж офіційна влада. Їм не потрібні «папірці».

Дмитро Матюхін, представник організації «Міський центр допомоги», також зазначив, що волонтерська спільнота швидко розуміє проблеми та здатна швидко їх вирішувати, швидко діяти. На його думку, потрібно покращувати координацію волонтерів та влади: «Ми займаємося волонтерством ще з 2014 року і відтоді мені дуже сподобався лозунг Управління гуманітарними питаннями ООН. Він простий, але глибокий — «Координація рятує життя».

Учасники заходу домовилися про необхідність спільно шукати шляхи порозуміння з обласною владою та домагатися її сприяння роботі волонтерів.

«Шкода, що наразі обласна влада нас не чує. Тому доводиться доносити позицію волонтерської спільноти не напряму відповідальним особам, а через соцмережі та ЗМІ», — зазначив Рудольф Акопян.