Три пастки при відновленні країни — експерт

Поділитися:

Діру в українському бюджеті наразі закривають західні партнери. І вони хочуть, щоб на ті гроші, що вони нам дають, «купували вудку, а не рибу».

Про це розповів Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та Бізнес-школи УКУ під час івенту, організованого Promprylad.Renovation, передає HB

Він розповів, що відновлення української економіки через російське вторгнення може стикнутися з трьома пастками.

Перша пастка полягає в тому, що модернізація, євроінтеграція та відбудова України — це три процеси, які відбуваються паралельно, взаємопов’язано та суперечать одне одному, — сказав Пекар.

Відбудова — це відбудувати те, що зруйноване у тій формі, як воно було. А модернізація означає підняти країну на наступний щабель розвитку. А євроінтеграція — зробити це все так, як прийнято у ЄС, — додав він.

Пекар навів такий приклад: відбудова з точки зору політиків — це надати кожному по картонній коробці, щоб не було бездомних (він наголосив, що це — жарт). Проте з точки зору модернізації – це не правильне рішення, а з точки зору євроінтеграції воно «призводить до страждань».

Політики будуть за те, щоб швидко що-небудь збудувати і зібрати гроші у виборчій фонд. Євроінтеграція виступатиме, щоб не було соціальних страждань, а модернізація (вимагатиме, — ред.) що нам потрібні складні та дорогі рішення, щоб країна піднялася на новий рівень розвитку, — сказав Пекар.

Друга пастка, за його словами — це діалог між державою та міжнародними донорами та партнерами.

Як вважає Пекар, проблема полягає в тому, що українська сторона і донори не чують одне одного. «Дайте нам грошей, нічого не питайте», — звучить з українського боку.

Сьогоднішній діалог між українською владою та західними партнерами — це діалог автопілота з автовідповідачем, — каже він.

Третя пастка — гроші можуть потрапити лише в проект. Нам потрібні десятки тисяч проектних менеджерів по всій країні, де їх взяти, насамперед, на місцях. Держава не має, де їх взяти. Треба залучати найширші кола: бізнес, громадянське суспільство”.