Проект команди Гетьман медіаконсалтинг

“Небезпечний рівень втручання в журналістську діяльність”: Заява медійників щодо законопроєкту про дезінформацію

Поділитися:

Від “Гетьмана”. Сьогодні Міністерство культури, молоді та спорту проводить обговорення так званого “проекту закону про дезінформацію” – “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації”.

Цей законопроект, якщо буде прийнятий Верховною Радою, створить небезпеку для незалежної журналістики та загалом для свободи слова навіть пересічних громадян – за новими правилами кожен власник акаунту в соцмережах чи месенджерах може попасти під дію цього закону, а отже і під загрозу штрафів і кримінальної відповідальності.

Детально про ризики законопроекту написали багато наших колег: Комісія з журналістської етики, Вікторія Матола, редактор відділу “Право” видання LB.ua, “Радіо Свобода”, голова “Запорізького центру розслідувань” Сергій Сидоров (1, 2, 3) тощо.

Нижче ми публікуємо Заяву медійників щодо законопроєкту про дезінформацію, яку менше ніж за добу вже підписали керівники найбільших медійних організацій та ЗМІ України. “Гетьман” також повністю підтримує обурення та занепокоєння колег.


Ми, представники медійної спільноти та громадських організацій, вважаємо неприпустимими спроби Кабінету Міністрів та провладної фракції в парламенті просувати загрозливі для медіа та свободи слова законодавчі норми регулювання медійної сфери під приводом впровадження сучасних форм регуляції медіапростору та боротьби з інформаційною агресією.

Насамперед ідеться про законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації” (далі – законопроєкт щодо дезінформації) та, меншою мірою, про вже зареєстрований у Верховній Раді України законопроєкт “Про медіа” (№2693).

На наше переконання, розроблений Міністерством культури, молоді та спорту (МКМС) законопроєкт щодо дезінформації передбачає небезпечний рівень втручання в журналістську діяльність і дає можливості для обмеження свободи слова. Документ містить дуже неоднозначні норми, які є неприпустимими в демократичному суспільстві.

Запропонований законопроєкт не виконує функцій захисту українського суспільства від поширення суспільно шкідливої інформації та дезінформації. Натомість він створює механізми контролю за інформаційним простором, причому не тільки за традиційними засобами масової інформації, а також і за звичайними громадянами, які в будь-який спосіб обмінюються інформацією. Додатково позбавляються прав журналіста особи, які не пройшли спеціальної процедури реєстрації і не підпадають під спеціальний контроль відповідно до встановлених державою процедур.

Основні проблемні моменти законопроєкту:

Введення дуже вузького поняття дезінформації, запровадження кримінальної відповідальності за дезінформацію. Задум про реагування держави на дезінформацію зрозумілий, але механізм реагування становить більше шкоди, ніж користі.
Створення спеціального механізму для державного втручання в інформаційну сферу – Уповноваженого з питань інформації – і наділення його надзвичайно широкими і монопольними повноваженнями у сфері інформації, без наявності достатніх запобіжних механізмів проти зловживань. Механізм, запропонований у законопроєкті, не відповідає міжнародним зобов’язанням України, зокрема положенням статті 10 Конвенції з прав людини і основновоположних свобод та судовій практиці ЄСПЛ, і становить надмірне втручання в свободу слова.
Серйозне та безпідставне звуження прав журналістів і позбавлення їх захисту шляхом запровадження поділу на “професійних журналістів” та “журналістів”. Примусове створення спеціального органу – Асоціації професійних журналістів України (АПЖУ). Тільки тримачі картки АПЖУ зможуть називатися “професійними журналістами” і користуватимуться захистом держави, зокрема від перешкоджання законній професійній діяльності. Лише “професійні журналісти” зможуть отримувати акредитацію на публічні заходи органів державної влади.
Запровадження поняття “поширювач інформації”, під яке потрапляють звичайні громадяни (фактично ті користувачі соцмереж, які роблять свої дописи відкритими для всіх). Покладення на громадян надмірної відповідальності, вимога їхньої повної публічної ідентифікації, що суперечить міжнародному і національному законодавству та становить суттєву загрозу свободі слова.
Створення Індексу довіри, який присвоюватиметься ЗМІ в порядку та згідно з критеріями, затвердженими державним Уповноваженим. Такі механізми мають бути виключно саморегулівними.
У такому вигляді законопроєкт порушує самі принципи існування України як правової держави, що поділяє європейські цінності і прагне побудувати повноцінне демократичне суспільство. Ми рекомендуємо МКМС утриматися від реєстрації цього законопроєкту в парламенті і категорично не рекомендуємо політикам та народним депутатам його підтримувати. З огляду на вкрай важливе завдання цього законопроєкту – протидіяти дезінформації – та відсутність дієвої відповіді на це завдання в усьому світі ми також рекомендуємо його ініціаторам повернутися до етапу розроблення концепції боротьби з дезінформацією та відпрацювати її із залученням українських та міжнародних експертів із громадського та наукового середовища.

Щодо законопроєкту “Про медіа”, то нашу стурбованість спричиняють неоднозначно прописані вимоги до реєстрації онлайн-медіа, регулювання іноземних медіа, відсутність дієвого механізму протидії монополіям на медіаринку та нечітка процедура формування органу співрегуляції. Ми закликаємо депутатів і, зокрема, Комітет Верховної Ради з гуманітарної і інформаційної політики відкоригувати ці питання до другого читання.

Заява відкрита до підписання: info@imi.org.ua.

Заяву підписали:

Медіарух

Оксана Романюк, Інститут масової інформації

Наталія Лигачова, “Детектор медіа”

Олексій Мацука, Донецький інститут інформації

Дмитро Крапивенко, “Український тиждень”

Тетяна Печончик, Центр прав людини ZMINA

Світлана Єременко, Інститут Демократії ім. Пилипа Орлика

Ольга Падірякова, Центр прав людини ZMINA

Ольга Решетилова, Медійна ініціатива за права людини

Наталя Соколенко, Українське радіо, Громадське радіо

Валентина Троян, Громадське радіо

Богдан Буткевич, Українське Радіо

Юрій Луканов, журналіст-фрілансер.

Альона Романюк, “По той бік новин”

Ольга Русіна, Громадське радіо

Ірина Земляна, Інститут масової інформації

Соня Кошкина, шеф-редактор Lb.ua

Олег Базар, головний редактор Lb.ua

Сергій Сидоров, голова ГО “Запорізький центр розслідувань”

Андрій Романенко, журналіст, Центр громадського контролю “ДІЙ-Краматорськ”

Дмитро Бунецький, кореспондент Delo.ua

Сергій Штурхецький, голова Незалежної медіа-профспілки України

Катерина Сергацкова, шеф-редакторка Zaborona.com

Ніна Кур’ята, медіаконсультантка, тренерка, журналістка

Юрій Лобко, директор “Нова Медіа Група”, шеф-редактор “Економічні новини”

Олександра Матвійчук, Центр Громадянських Свобод

Олексій Панич, член Наглядової ради ПАТ “НСТУ”

Андрій Діденко, кореспондент Інформаційного бюлетеню “Права людини” Харківської правозахисної групи

Поліна Усатюк (Аксьонова), журналіст

видання Ґрати: Антон Наумлюк, Тетяна Козак, Ігор Бурдига, Стас Юрченко

Анна Сорока, журналіст

Марина Бердичевська, журналістка

Валерій Болган, головний редактор “ІзбірКом”

Крістіна Бердинських, журналістка НВ

 

Поділитися: