Перша серйозна втрата РФ. Як український поліцейський знищив російський танк

Поділитися:

Шість років тому, 6 липня 2014 року, українські війська вперше знищили російський танк у війні на Донбасі. Це сталося під Слов’янськом. Тоді країна дізналася ім’я одного зі своїх героїв – міліціонера із Запоріжжя Олександра Панченка.

Історію події розповіло видання 0629.

Точне місце розгрому російської бронегрупи – 5-ий блокпост сил АТО, який стояв на трасі Краматорськ-Слов’янськ. На ньому без важкого озброєння несли службу солдати 25-ї парашутно-десантної бригади ЗСУ, взвод (близько 20 чоловік) батальйону Кукльчіцкого НГУ і правоохоронці з підрозділу роти міліції особливого призначення УВС Запорізької області. Такий був перший рубіж оборони. Щодо запорізьких міліціонерів – це був розформований після подій на Майдані “Беркут”.

Вибір міліціонерів поїхати в зону бойових дій був усвідомлений. У той час старий командир був звільнений і призначений новий – екс-військовослужбовець, ветеран УБОЗ «Сокіл» Олександр Панченко. Він користувався величезним авторитетом, і за ним йшли люди.

Запорізьких правоохоронців відправили в Донецьку область влітку в самий розпал конфлікту. Їх попереджали, що там “буде пекло”, але ніхто не став відмовлятися. Поліцейські заступили на незвичну для себе службу, але були готові до цього. Вони захищали блок-пости від нападів, піддавалися обстрілу з мінометів і артилерії, затримували диверсантів і шпигунів, були свідками того, як терористи підбили вертоліт.

Місцеві жителі не вірили, що боротися з сепаратистами приїхали російськомовні колишні міліціонери. Російська пропаганда зробила свою справу і запорізький спецназ стикався з негативом. «Нам розповідали, що ви приїхали нас вбивати, голови різати», – говорили їм.

Перший бій запорізькі правоохоронці і десантники на 5-му блокпосту взяли 8 червня 2014 року. Після шквалу вогню в атаку пішла техніка бойовиків під командуванням російського ФСБшника Ігоря Гіркин (Стрелкова), але отримала рішучу відсіч. Українці вдарили з гранатометів, ворог зазнав втрат.

Стрєлков потім писав, що втрати їх бойового загону – одна ІМР (інженерна машина розгородження, – примітка редакції) підбита, якогось Петровича спалили ми, полягло п’ятеро чоловік, одного взяли в полон. Це був перший день. Перший бій був для нас , як повчальний, ми зрозуміли, що нам потрібно робити, – розповідав потім Олександр Панченко.

Після цього почалися виснажливі обстріли. Бойовики били з самохідної установки “Нони” і мінометів. Вогонь вівся з усіх боків, блокпост був практично в оточенні. Доставляли бійцям боєприпаси і продукцію на вертольотах. Умови були важкі. Були перебої з водою. На одного бійця надавалося 1,5 літра в день в спеку.

У перші дні липня з обложеного Слов’янська пішла інформація про те, що всередині бойовиків відбуваються конфлікти, і потрібно бути готовими до проривів з оточення. Перша спроба наступу, яку відбили десантники і поліцейські, була 5 липня. Бронетехніка була помічена в 700 метрах від блокпоста. Артилерія ЗСУ відкрила вогонь і пошкодила один танк. Легкові автомобілі бойовиків під прикриттям кулеметного вогню пішли на штурм. Автомобіль був знищений, а частина екіпажу взята в полон.

Пізніше вночі в атаку пішли російські танки Т-72 і Т-64. Олександр Панченко вийшов на дорогу і особисто вистрілив з гранатомета по машині. Танк зупинився, задимів, загорівся, а потім вибухнув. Терористи встигли вибратися з нього. Другою хвилею пішла піхота і БМП. Одна БМП підірвалася на міні, обходячи блок-пост, а другу Панченко також підбив з гранатомета. Більшість атакуючих супротивників в той день було ліквідовано. Бій тривав з 23:00 до 2:40, а втрати сил АТО – один легкопоранені.

Поліцейські шкодують про одне – що не змогли нейтралізувати одного з головних розпалювачів конфлікту на Донбасі росіянина Ігоря Стрєлкова, хоча той був дуже близько.

Стрєлков їхав ззаду на білому джипі і два танка поруч. Але коли побачили, що ми розбиваємо колону, вони розвернулися, один танк впав в кювет, а другий разом з ним (стрілецькі, – прим. Ред.) Через поле пшеничне пішли від нас десь в кілометрах п’яти, – розповів Панченко.

Після цього переможного бою запорізькі правоохоронці повернулися додому. Керівництво главку влаштувало вшанування своїх героїв.

Олександр Панченко був нагороджений орденами “За мужність” 3-го ступеня. Пізніше він отримав і ще одну нагороду – “Народний герой України”.

Бойовий досвід допомагає. Тому що, по-перше, ти цінуєш людей, людське життя. По-друге, ти відразу бачиш в людині, чи зможе він що-небудь зробити. По-третє, ти усвідомлюєш, які можуть бути наслідки за ті або інші дії. Бойовий досвід – це дух, людина сильна морально, – впевнений Олександр Панченко.

Читайте також:

• Лещенко повідомив, що суд “дозволив” називати Шарія «кремлівським проєктом»

• “Слуга народу ” Дубінський створив затор у Києві: знімав ролик про перевірку веломаршруту (але приїхав на позашляховику Mercedes)

• ОПЗЖ витратила 60 бюджетних мільйонів на ТБ-рекламу