Сам Гончарук свої розмови і «злив»?

Поділитися:

«Злиті» в мережу розмови (нібито) Гончарука-Маркарової-Рожкової більше схожі не на компромат, а на «звіт про успіхи». І якщо це все придумав і реалізував не сам Гончарук… то дарма, це був би цікавий хід«, — таку думку висловив шеф-редактор видання «Гетьман» Дмитро Єгоров в своєму телеграм-каналі про медіа, гроші та владу «гетьманмедіаєгоров»:

— По-перше, це чудовий спосіб, як казали в одному переоціненому фільмі, «вчасно зрадити — це не зрадити, а передбачити». Піти зараз просто у відставку (з якихось причин) чи дочекатися звільнення чи зіткнутися з фінансовими/економічними/соціальними проблемами 2020 року — це все варіанти сумнівні зі своїми великими репутаційнимі мінусами.

А отримати відставку за результатами такого міні-скандалу — це зовсім інша справа. Проблеми вирішуватимуть інші. Суспільство знатиме, що звільнили не за роботу, а за розмови — «З ким не буває?». До того ж насправді там і образ на адресу президента по суті ніяких: співрозмовники ж не кажуть, що Зеленський нерозумний чи неосвічений. Просто розуміє економіку «примітивно» в нормальному сенсі слова («Гончарук з запису» одразу ж пояснює, що «примітивно» в сенсі «спрощено»…)

По-друге, навіть з такими необразливими для президента формулюваннями все одно Гончарук має шанс стати в очах деяких політичних опонентів героєм-Штірліцем в «ворожому тилу». Що явно не завадить в майбутній кар’єрі.

По-третє зазначу, що і співрозмовники (тут в чернетці допустив символічний одрук «співзмовники») самих себе там не особливо дискредитують. Ну, прем’єр (нібито) зізнається, що не економіст, а юрист… Новина?

А суть розмови, якщо вдуматися, взагалі про те, що в економіці і фінансах все і так чудово йде — мовляв, залишилося в цьому переконати президента та країну. Тобто, як і написав, цей «злив» — це, вважайте, не компромат, а майже неофіційний звіт Кабміну про досягнення. Ще й з подвійною перестраховкою: «Ми розуміємо економіку, президент — менше, але нашій взаємній любові заважають ті, хто не розуміє економіку взагалі».

Якщо дивитися широко, то такий «злив» (або ж навіть така фальсифікація) певним чином на користь не лише для Гончарука, але й для більшості з імовірних учасників імовірної розмови. Кожного окремо або всіх разом.