Сумнівна солідарність: як на Львівщині в 2019 році «Європейська солідарність» топила «Голос» і «Українську галицьку партію»

Поділитися:

Рік тому, влітку 2019 року, в парламентських виборах брали участь партії «Європейська солідарність» та «Голос», під брендом якого йшли також і представники «Української галицької партії».

Відмінностей у цих політсил було багато. Проте було у двох партій дещо спільне: Львівщина була базовим регіоном для обох політсил. І в «Європейській солідарності» цей факт сприйняли як питання життя або смерті. Тож і до конкуренції з «Голосом» поставились відповідно — не як до виборів, а як до війни на знищення.

Аноніми з «Євросолідарності»

Почати цю історію варто з кінця — з того, як суспільство отримало підтвердження, що «Європейська солідарність» жорстко топить не проросійські партії та не «Слугу народу», а саме «Голос».

13 липня 2019 року мешканці Львівщини отримали смс-розсилку від невідомого абонента про результати соціологічного опитування, відповідно до яких «Голос» нібито не потрапляв у парламент. Мета цієї інформації — очевидна: розчарувати виборців партії Святослава Вакарчука та підштовхнути їх голосувати за «ідейно близьких» і «єдиних прохідних» — партію Петра Порошенка.
Але ж чих рук ця розсилка? З’ясувалося це дуже швидко: вже за два дні ті ж самі мешканці Львівщини отримали з того ж номеру смс іншого змісту — із запрошенням на зустрічі з Петром Порошенком.

Про цей смс-спам на брифінгу 15 липня розповів Святослав Вакарчук. А ще за день начальник Департаменту кіберполіції Нацполіції Сергій Демедюк повідомив і про встановлення кривдника: ним виявився депутат однієї з сільрад. І за офіційним повідомленням поліції метою цієї акції були саме електоральна вигода для «Європейської солідарності».

ПідНІЖка від ЄС

В цей же період «Голос» та їх союзники з «Української галицької партії» на Львівщині отримали ще низку уколів. Тепер вже зрозуміло, від якої політичної сили.

Так, за інформацією видання «Українська правда», під час тієї передвиборчої кампанії про Святослава Вакарчука розпускали чутки, що він нібито не є християнином.

Також на округах поширювалися чорні листівки проти мажоритарників «Голосу», які конкурували з мажоритарниками «Європейської солідарності». Галині Васильченко, одній з лідерів УГП на Львівщині, анонімні автори листівок закидали чесно задекларовані наявність машин та заробітки чоловіка.

Депутатка Львівської міської ради Юлія Гвоздович (також представниця УГП у «Голосі») в той час вже прямо і відверто звинувачувала «Європейську солідарність» в атаках на конкурентів. «Нова „фішечка“ від команди минулого президента — казати скрізь, що вони єдині прохідні і За Україну, замовляти брехливі статті на Високому замку (і у фейкових новостворених собою ж групах), ставити то на „рекламу“, показово принижувати інших на ефірах», — писала тоді Гвоздович.

Зрештою для «Голосу» це протистояння завершилося більш-менш нормально: партія потрапила у Верховну Раду, зокрема і з представниками УГП. Однако згадаємо, що до останнього політична сила балансувала на межі потрапляння у парламент. І завдяки підніжкам «Європейської солідарності» цілком могла лишитись за бортом. В такому випадку мандати «Голосу» дістались би в першу чергу навіть на порошенківцям, а «Слузі народу» та ОПЗЖ.