13 квітня у Запоріжжі відбувся бізнес-сніданок із запорізьким підприємцем, власником торгової марки ZOG Олегом Сєровським – «Гетьман» зібрав головні тези з виступу бізнесмена.
У першій частині тексту читайте про те, як Олег Сєровський опинився у паливному бізнесі, чим займався до відкриття мережі АЗС, як з’явився ZOG та що «насправді» означає ця абревіатура, а також про співпрацю з «Приватом» Ігоря Коломойського.
– Перша робота була у 1992 році на посаді юриста у «Дубовому гаю» – був на другому курсі університету і нічого не розумів у юриспруденції. Директор парку не займався його розвитком, він робив «бізнес»: продавав 2,5 тисячі тон бензину, купував холодильники, їх міняв на «снікерси», котрі обмінював ще на щось, і врешті знову купував 2,5 тисяч тон бензину.
Це був час шаленого бізнесу «ні про що»: тисячі тон «чого небудь» міняли на тисячі тон «ще чогось» – результату не було жодного, але залучені були всі.
Також працював у страховій компанії. Проте грошей на зарплати не було – заробляв тільки відсоток з продажів.
– У квітні 1995 року, в силу родинних зв’язків, почав працювати юристом на нафтобазі. Моїм тестем був керівник «Запоріжнафтопродукту».
Перші серйозні гроші у паливному бізнесі заробив саме на цій роботі. Одна компанія привезла до Запоріжжя 92-й бензин на зберігання. Оформлюючи угоду оренди, розпитав усе про пальне, його вартість. Буквально за 5 хвилин зайшла інша людина, яка теж хотіла укласти угоду на зберігання пального, але їм бензин ще треба було знайти. Сказав, що знаю де взяти – і продав того дня 100 тон пального просто обмінявши довіреності. Оплату отримав готівкою – близько 2 мільярдів купонів. Виручку тролейбусом через усе місто повіз власнику проданого бензину. Мій відсоток того дня склав тисячу доларів.
– За декілька місяців став головним продавцем бензину по Запоріжжю. Тоді по всьому місту стояли бензовози та каністри з яких продавали пальне – робив поставки для них.
Згодом з‘явилася власна компанія, найняв директора, придбав йому автомобіль. Проте, згодом все завершилося – я спробував працювати з «кришею», проте «криша» мене обманула. З того часу більше 20 років знаходжуся у вільному плаванні. Маю тільки одного партнера – кума та друга. Жодного разу з ним не було конфліктів.
– У 2000 році першим в Україні привіз паливні присадки, згодом почали виробляти їх самі. До 2008 року стали монополістами з поставок октанових присадок на усі нафтопереробні заводи України. Обіг компанії складав 150-200 мільйонів доларів у рік.
Близько половини поставок йшли до компанії «Приват» – на той момент до двох нафтопереробних заводів. Обсяги співробітництва з цими підприємствами постійно росли. У 2008 році був критичний момент у країні – клієнти затримали виплати. На фоні цього група «Приват» запропонувала партнерські угоду – поставку присадок через них.
Працювати з ними не подобалося, там були складні люди. Згодом взаємини припинилися, але доки ми 2 роки були на партнерському ринку, у ніші з’явилися інші компанії.
– Знаєте як «правильно» розшифровується ZOG? Як виявилося, це поняття існувало ще до того, як з’явилася наша мережа АЗС і до того, як вона отримала таку назву. У Вікіпедії пишуть що ZOG – це Zionist Occupation Government, «Сіоністський окупаційний уряд». (За думкою деяких прибічників «теорії змови», цей всесвітній таємний уряд керує світом, – Прим. «Гетьмана»).
І назва і бренд вигадувалися «на ходу» – була компанія «Запоріжоілгруп», скорочено буде ZOG. Були зауваження, що схоже на WОG, але вирішив, що це не важливо. Навіть логотип дизайнерка намалювала за ніч. Десь за півроку у Фейсбуці сталася суперечка. І один з коментарів був про назву: дописувач запитав, чи думали ми, коли її вибирали.
Так ми дізналися про інший варіант розшифровки абревіатури, але було вже близько 20 брендованих заправок з цим логотипом. Як людина з почуттям гумору вирішив, що така доля – лишили все як є. На всі питання, чи думали ми, тепер відповідаю, що «дуже довго» і що така двозначна назва була обрана навмисно.
Крім того, коли дізнався значення назви, вирішили зареєструвати торгову марку. Можливо, колись дорого її продам – до прикладу, Коломойському.
– Спочатку з партнером все робили самі, потім найняли фахівців, але згодом усвідомили, що розуміємося краще – це традиційна проблема власника, який займається операційним управлінням. Загалом змінили декілька команд. Зараз взяли людей які, поки, справляються. Можу зробити такі висновки бо маю певний вільний час. Проте продовжую все контролювати, особисто займаюся маркетингом та рекламою.
– До появи мережі АЗС був проект з контролю якості пального. У лабораторії, перевіряли якість бензину по всій країні. Також був сайт з 20 тисячами дописувачів, його зробили, щоб дати людям інформацію про пальне, повідомити, що є проблеми.
За місяць робили 600 перевірок по всіх АЗС країни. Це було корисно для силовиків – вони читали сайт та виходили наступного дня з перевірками. До та після нас такого ніхто не робив. Навіть держава – її це питання не цікавило ніколи.
Проект було завершено, коли власнику однієї з крупних мереж запропонували створити комітет якості разом з іншими великими гравцями ринку. Мала бути можливість перевіряти якість пального на будь-який АЗС у будь-який час. Він сказав, що ринку вигідно, аби була купа «бодяжників» – через пальне, які ті реалізують, у автомобілістів будуть проблеми з транспортом, а отже вони прийдуть на великі АЗС…
Незабаром «Гетьман» опублікує другу частину тексту розповіді Олега Сєровського: про український ринок пального, нелегальні АЗС, Нафтогазову асоціацію та шкоду від талонів на пальне.