Втратити все та почати спочатку: як у запорізької дизайнерки Олени Ізотової вкрали команду та клієнтів

Поділитися:

Олена Ізотова – успішна запорізька підприємиця та дизайнерка одягу, власниця однойменної студії. Її творчий та професійний шлях почався 14 років тому з однієї швейної машинки, а згодом переріс у повноцінний бізнес: цех, команда з ­­7 людей та масштабні замовлення від  торгових та готельних мереж, але одна помилка звела нанівець усі успіхи.

Про неї Олена Ізотова нещодавно розповіла на конференції «404» у Edison Space coworking. «Гетьман» зібрав головні тези та поради з виступу дизайнерки: як втратити успішний бізнес, почати усе спочатку та чому не варто абсолютно повністю довіряти своїм помічникам.

Як почався бізнес

Для того аби відкрити бізнес ми з чоловіком повернулися з Києва. Однак перший час не вдавалося почати справу так, як планувалося. Почала працювати на дому – перші клієнти «прийшли» з календариків, які я рознесла по магазинам з тканинами та які роздавали на вулицях.

З появою постійного потоку замовлень довелося знайти приміщення для роботи – це була моя перша помилка: виявилося, що знятий «офіс» – квартира з клопами та щурами. Тільки згодом вдалося розміститися у просторому, хорошому приміщенні. Почав збиратися колектив.

Ми почали їздити по конкурсах, дням моди – в Україні та закордоном. Бізнес ріс. Я почала проводити різні курси. Згодом прийшли перші замовлення від великого бізнесу – розробка корпоративного одягу для мережі Comfy. Компанії сподобалися ескізи, і мені запропонували відшити цей одяг. Потужності цеху були на таке не розраховані, довелося шукати партнерів.

Після першого замовлення від крупного бізнесу почали шити уніформи для великих мереж Запоріжжя, Дніпра, Києва.

Я потрапила у величезний потік інформації: необхідність керувати бізнесом, створювати колекції – прийшло розуміння, що я перестаю справлятися, у голові була «каша». З’явилася потреба у помічниках.

Як усе втратити

Одного разу я їхала на роботу і до мене підійшла дівчина. Вона сказала, що багато чула про мене, попросилася на роботу, сказала, що має хороше портфоліо, освіту. Вирішила взяти її на посаду, саме у цей час було підписано контракт з крупним магазином одягу українських дизайнерів. Через це об’єм роботи надзвичайно зріс і новий адміністратор мені дуже допомагала.

Однак через рік я втратила всю команду та частину клієнтів. Вони перейшли до нового ательє, яке відкрила та моя помічницям. Вона запропонувала команді більше грошей.

Це був надзвичайний удар – я загубилася, не спілкувалася ні з друзями, ні з клієнтами. Проте кинути все не змогла. Був великий цех, який ріс усі ці роки, великий досвід.

Як почати спочатку

Думала закрити все, розпродати та забути, але цього не сталося. Близько двох років думала та аналізувала, робила висновки. Кажуть, що бізнес – це надзвичайно легко, якщо займаєшся улюбленою справою. Проте моя улюблена справа завела мене у глухий кут, бо в окремих моментах не було розуміння, як усе правильно робити.

Довіряти все безконтрольно чужій людині неможна. Кризи та невдачі – невід’ємна складова життя, яка буває у всі, без них ми – ніхто. Помилки змушують рухатися далі та розвиватися. Переживши складний момент взяла себе в руки та почала спочатку з січня 2019 року. Уже з’являється команда та замовлення, справи йдуть «нагору». Наразі від індивідуального пошиву дистанціююся – працюю з інтернет магазинами на масове замовлення, збираюся надалі розвивати власний бренд.

Зараз я готова до ризиків, буду діяти зовсім інакше – триматиму усе під контролем та правильно структурувати роботу цеху.

P.S.

Ательє, яке відкрила “помічниця” Олени Ізотової пропрацювало близько 8 місяців та закрилося.

Фото – зі сторінки Олени Ізотової в Facebook