Проект команди Гетьман медіаконсалтинг

“Фактично, економіку взяли і “на всіх парах зупинили”, – голова асоціації власників МСБ про карантин для бізнесу та пільги від Уряду

Поділитися:

17 березня Верховна рада прийняла закон про підтримку підприємців в умовах карантину. Зокрема, з 1 березня по 30 квітня ФОПів та тих, хто займається незалежною професійною діяльністю звільнили від сплати ЄСВ, скасували штрафи та пеню за несвоєчасну або неповну сплату цього податку, скасували податок на комерційну нерухомість та землю. Також Рада вдосконалила норми щодо лікарняних, у тому числі осіб, що знаходяться на самоізоляції – якщо особа перебуває на самоізоляції, їй сплачується 50% від середньої заробітної плати за рахунок Фонду соціального страхування незалежно від страхового стажу. 

Голова громадської організації “Асоціація власників малого та середнього бізнесу” Руслан Соболь розповів “Гетьману”, які наслідки може мати впровадження пільгових умов для бізнесу, чи достатньо запропонованих заходів для подолання кризи та що втратить центральний та місцеві бюджети від пільг для бізнесу.

Голова громадської організації “Асоціація власників малого та середнього бізнесу” Руслан Соболь

Що означає криза

На думку Руслана Соболя, після цієї епідемії та кризи економіка не буде існувати у тому вигляді, у якому вона була, принаймні в Україні. Ніхто не знає, як працюватиме економіка наново, все залежатиме від тривалості карантину – чим довше, тим глибшими будуть зміни.

“Те, що відбувається в українській економіці – ми навіть не на початку шляху. Стрес буде безпрецендентним, порахувати збитки зараз фактично неможливо – все залежить від часу, назвати цифри можна буде, коли економіка вирівняється та буде заходити у стандартний режим”, – говорить Соболь.

За його словами, центральний та місцеві бюджети уже точно не будуть виконані. Зокрема, через тимчасове скасування ЄСВ та податку на землю місцеві бюджети недоотримають кошти на соціальні, медичні та освітні програми, які покладені на них центральною владою.

Навантаження від пільгових умов рівносильно ляже і на центральний і на місцеві бюджети, також удар прийме на себе і приватний сектор. Багато колективів уже зараз у оплачуваних відпустках чи за свій рахунок. Скільки це триватиме – також ніхто не знає, – зазначає голова асоціації власників МСБ.

На думку Соболя, першими, хто прийме удар будуть закредитовані підприємства. Вони не зможуть довго платити заробітні плати та виконувати свої соціальні зобов’язання без генерації грошей. 

“Зупинені виробничі та торгові процеси, процеси надання послуг, генерації доданої вартості і так далі. Крім як виходити у банкрутство, у цих підприємств не буде іншого виходу. Люди, яких звільнять, вийдуть на вулиці без соціального та зарплатного забезпечення, без грошей. Ці процеси треба передбачати та готуватися до них”, – говорить експерт.

Що можна зробити

Щоб полегшити існування бізнесу в умовах кризи, на думку Руслана Соболя, можна, зокрема спробувати реструктуризувати кредитів, які брав приватний сектор, вносити пропозиції про зупинку нарахування відсоткової ставки. Крім того, за прикладом інших країн, можна впроваджувати більш ширші податкові канікули та виділяти гроші на підтримку економіки.

Повне скасування податків, на прикладі Франції – ледь не скасування плати за комунальні послуги. Німеччина виділила 500 мільярдів євро на підтримку економіки і це тільки перший транш. Процеси відбуваються не тільки в Україні, вони відбуваються у всьому світі, – зазначає голова асоціації.

Крім того, можна впровадити податкові канікули для приватного сектору, максимально допомогти у реструктуризації кредитного ресурса, на рівні закону прийняти рішення “не продавати гроші дорого” на час кризи. 

“Можна фіксувати кількість взятих ресурсів, але не нараховувати на них кредитну ставку. Завдяки цьому приватні підприємства не банкрутуватимуть та не виганятимуть людей на вулицю, а значить “на шию держави”, – говорить Соболь.

Що не зовсім погано

На думку очільника асоціації, хоч запропоновані заходи для бізнесу є недостатніми, вони все ж компенсують певні проблеми. Крім того, криза може стимулювати розвиток внутрішнього ринку.

“Все у світі відносно. Є поганий приклад, але він дуже добре усе пояснює. Уявімо, що ви на повній швидкості потрапляєте у ДТП і ваша автівка розтрощена, але ви самі цілі та неушкоджені. І страхова дає вам велосипед. Чи допомога це? Однозначно так, але у порівнянні з тими завданнями, які треба вирішувати, мабуть, ні”, – говорить Соболь.

На його думку, наразі потреби внутрішнього ринку є не закритими і в умовах, глобальної кризи це відбувається на всій планеті. Треба концентруватися на внутрішньому ринку, бо в умовах закриття кордонів може бути суттєво обмежений чи взагалі припинений імпорт, але споживання товарів не зменшиться.

Це шанс для внутрішнього виробника – закрити внутрішні потреби, не прив’язуючись до коливань курсу валют та ризиків пов’язаних з цим. Фактичне імпортозаміщення – продукти харчування, овочі, фрукти, товари легкої промисловості – це все має вироблятися на внутрішній ринок країни. Так буде менше ризиків, менше потрясінь та більше автономії, – зазначає Руслан Соболь.

За його словами, зараз важливо, щоб ухвалених заходів вистачало для боротьби з кризою, і, скоріше за все, будуть нові пакети антикризових заходів – так, але скільки їх буде – невідомо, можливо 3,4,5. Все залежить від часу, який триватиме карантин. “Фактично, економіку взяли і “на всіх парах зупинили”, ледь не “стоп-краном” і наслідки не змусять себе довго ждати, – говорить голова асоціації власників МСБ.

Читайте також:

• Олігархам “роздали” області в яких вони будуть допомагати боротися з епідемією

• “Ну, хтось, можливо, помре” – надепів, які не перживуть коронавірус замінять наступними за списком

• Український стартап переведе свої 3D-принтери на виробництво клапанів для апаратів ШВЛ

Тим часом в нашому telegram-каналі