В рубриці «Гетьман(про)Медіа» журналісти getman.media розповідають про внутрішні процеси медіабізнесу, пояснюють механізми формування інформаційного поля, викривають фейки та пропаганду, спростовують неточну або неправду інформацію, поширену в суспільстві.
На фоні швидкого поширення коронавірусу видання Vector опублікувало статтю з надоптимістичним заголовком “7 прикладів, коли епідемії рухали цивілізацію вперед”. Хоча значна частина інформації в статті наведена об’єктивно та правдиво, читачів підштовхують до спірного висновку про “користь” епідемій. Причому одразу зі вступу — безкомпромісною заявою “Після минулих [епідемій] людство успішно відновлювалось, виносило уроки та рухалося швидше”. Чому це не зовсім так?
По-перше, одразу варто зазначити, що стаття українського видання є перекладом статті американського Business Insider, проте з цікавим фільтром: з 11 пандемій, які “змінили хід історії” (так в оригіналі) український автор обрав 7, які мали умовно “позитивні” наслідки. Пандемії, що “залишилися поза увагою” в українській версії, тим часом зовсім не налаштовують на оптимістичний настрій. Перша ж згадана у статті Чума Юстиніана, наприклад, забрала життя 25 мільйонів людей, тобто орієнтовно 10% всього людства на той час (VI сторіччя) — і це з врахуванням того, що вона не дісталася Америки.
По-друге, деякі “позитивні” результати пандемій взагалі виглядають сумнівно і з точки зору користі для людства — наприклад, те, що віспа, завезена європейцями до Америки, яка знищила значну частину корінного населення “з іншого боку, допомогла колонізувати та розвивати нові землі”.
По-третє, в оригінальній статті автор лише констатує деякі факти про те, як саме пандемії змінили хід історії. Натомість спроба підігнати історію пандемій під гіпотезу про “прискорення розвитку” уводить читача від закономірного питання “А що, якби цієї або іншої пандемії не сталося? Хіба ми не розивалися б ще краще та швидше без знищення 10% всього людства, серед яких до того ж були вчені, лікарі, мислителі, митці..?”
По-четверте, обидві версії статті певною мірою ґрунтуються на припущенні (яке насправді є логічною хибою) “після цього – значить внаслідок цього”. Так, поширеною є думка, наприклад, що “Чорна смерть” (а точніше – масова загибель людей внаслідок неї) врешті решт призвела до послаблення феодалізму та розширення соціально-економічних можливостей для вцілілих. Проте ми не можемо стверджувати, що ці процеси (до того ж, все одно розтягнуті на десятиріччя) відбулися б лише через смерті десятків мільйонів людей, поширення тяжкої хвороби, шалені витрати на лікування та поховання.
