«Скромні» пільги, «небезпечна» допомога та споживачі в кризі. Керівники багатопрофільних бізнесів — про роботу в умовах карантину.

Поділитися:

Сьогодні з великою вірогідністю Кабмін подовжить майже до середини травня карантин, хоча й з певними послабленнями. А «Гетьман» продовжує спілкуватися з підприємцями про те, як на їхні справи вплинули карантинні заходи. Ми вже розглядали кейс, коли малому бізнесу вдалося швидко підлаштуватись під нові умови і навіть не отримати суттєвих втрат. Однак системні багатопрофільні та відносно великі бізнеси сьогоднішніх співрозмовників «Гетьмана» навпаки переживають складні часи.

Напередодні можливого подовження карантину Максим Терещенко, CEO Ozone-Group creative agency, який керує креативною та event-агенціями, а також магазином музичних інструментів та концертного обладнання, та Олексій Пучков, засновник «Майстерні пончиків» та директор пекарні «Урожай», розповіли про те, як карантин вже вплинув на їхню діяльність, чи отримали вони пільги від держави та партнерів і які заходи насправді могли б допомогти бізнесу та економіці країни.

Що відбувається з бізнесом після введення карантину?

 

«В роздрібній торгівлі деякі наші об’єкти просто зачинені, інші працюють зі зниженням доходів на рівні 30-40%, — розповідає Олексій Пучков. — Реалізація хлібобулочних виробів також має спад на рівні 30% з 20 березня, головним чином через закриття об’єктів партнерів)». Бізнесмен зазначає, що в цих умовах частина співробітників змушена була піти у відпустку без збереження заробітної плати, а частина працює за скороченим графіком.

Максим Терещенко розповідає, що карантин по-різному вплинув на різні напрямки бізнесу: «Event-агентство зупинене повністю з перспективою відновити роботу не раніше осені або навіть з весни 2021 року. Великі інвестиції в обладнання заморожені. Саме обладнання законсервоване. Креативне агентство продовжує працювати з тими ж клієнтами, проводить маркетингові роботи, проте зі значно меншими бюджетами і на короткий строк».

В той же час роздрібний бізнес був зупинений «в офлайні», проте плавно перейшов «в онлайн», завдяки вчасно запровадженим діджитал-рішенням щодо управління продажами. Максим Терещенко каже, що очікує в цьому сегменті великий попит після зняття карантинних обмежень. Втім в 2020 році, на його думку, варто очікувати проблем з поставками товарів з Китаю та Європи, а загалом рік буде вкрай нестабільним для торгівлі.

Коли варто було б країні «виходити з карантину»?

Частково варто було б зупиняти карантинні заходи вже 24 квітня, як і було заплановано, вважає Олексій Пучков: «Частково» — значить зі збереженням «масочного» режиму, обмежень щодо масових заходів, але з відкриттям бізнесу в сфері послуг».

Прогноз Максима Терещенка песимістичний: «24 квітня, на мою думку, карантин не завершиться, і буде в кращому випадку до кінця травня з поступовим виходом в червні та завершенням в липні. Вірогідно поновиться в жовтні, поки не буде запущена вакцинація». Бізнесмен вважає, що закінчити карантин просто зараз — неможливо, але залишати його в тому ж форматі — критично для економіки: «Карантин можливо оптимізувати, щоб економіка не несла таких втрат. Величезна частина малого бізнесу може відповідати жорстким вимогам і виконувати всі заходи безпеки».

«Станом на сьогодні питання карантину для економіки є критичним. Європейські країни вже послаблюють або відміняють карантинні заходи через те, що уряди побачили катастрофічні наслідки для економіки, — каже адвокат та директор «Гетьман консалтинг» Катерина Константинова. — В українській владі ніхто не рахував наслідків для економіки: яка кількість людей помре через те, що не буде мати роботи, не зможе отримати якісну медичну допомогу через відсутність коштів і наскільки погіршиться життя людей у перспективі».

Чи були за цей час пільги і допомога від партнерів або держави?

Олексій Пучков розповів, що з введенням карантину його підприємства не отримали жодних послаблень від постачальників. Лише орендодавці пообіцяли зробити знижку на оренду на час закриття. З раніше анонсованих державою пільг підприємець «скористався» відміною сплати ЄСВ для ФОПів та відсутністю штрафів і пені за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ за найманих працівників в другій половині березня та першій половині квітня.

Якою б мала бути державна допомога бізнесу під час карантину та після нього?

«З дефіцитом бюджету в 10 мільярдів доларів держава не має достатньо фінансових ресурсів для допомоги підприємцям», — розмірковує Максим Терещенко. Але й бачить, що б влада все-таки могла зробити: «Найкраще, що можна зробити — стимулювати настрої споживачів, створити можливості, щоб покупці не накопичували гроші, а витрачали зараз в українській економіці. Лише паралельно з цим процесом (і не раніше) держава могла б надати кредити бізнесу з компенсацією відсотків… Бізнес не має сенсу без клієнта, а саме у клієнта зараз проблеми [з коштами]».

Олексій Пучков вважає, що у випадку зупинки бізнесу через карантинні заходи з боку держави треба зупиняти стягування єдиного податку з ФОПів, платежів за кредитами (тіло, відсотки), плати за землю, не нараховувати штрафи за несвоєчасну виплату зарплати і податків на неї, а також НДС. «Після карантину бізнесу допомогли б заходи зі стимулювання та популяризації місцевого виробника і внутрішнього споживання, відміна мит на імпорт обладнання для потреб виробництва, компенсація відсоткових ставок за кредитами для потреб виробництва», – зазначає біщнесмен.

Згадане паном Пучковим можливе покарання за несвоєчасну виплату зарплати є цілком реальним: з одного боку, багато підприємців раптово зіткнулися з дефіцитом коштів та незапланованими касовими розривами, з іншого боку за українським законодавством заборгованість по зарплаті може тягнути за собою навіть кримінальну відповідальність.

«Станом на сьогодні необхідно обов’язково звільняти від будь-якої, особливо, кримінальної відповідальності за порушення законодавства про працю, оскільки, дуже ймовірно, що після карантину почнуться рейди із перевірками щодо дотримання цього законодавства, що може завдати бізнесу удару ще сильнішого, ніж карантин», — припускає Катерина Константинова, проте зазначає, що і в умовах без карантину українській бізнес завжди знаходиться в «групі ризику» під час перевірок: «Виконати всі правила і вимоги одночасно неможливо, бо вичерпного переліку таких вимог просто не існує. У всій країні елементарного розуміння, які документи необхідні бізнесу для того, щоб працювати повністю законно, причому такого розуміння немає і в жодного державного органу. Результати перевірок залежать лише від того, наскільки розумний інспектор і наскільки він знає, що чого «придратись», навіть, умовно, якщо це держстандарти 70-х років. Необхідна відміна всіх існуючих вимог та написання їх наново, прозоро і так, щоб це було зрозуміло всім, наперед самому бізнесу».

Максим Терещенко додає, що базовими потребами і вимогами бізнесу в Україні і під час карантину, і поза ним залишаються: стимулювання споживання, запуск виробництв, збільшення доданої вартості і звісно реальна боротьба з корупцією, застосування прозорих правил та законів для всіх без виключення.

«Якщо ж казати про державну допомогу „тут і зараз“, то виплата мінімальної зарплати для співробітників була б оптимальним варіантом, — каже Максим Терещенко. — Але знаючи підходи нашого уряду, треба 10 разів подумати, чи воно того варте… З досвіду можу сказати, що ігри з державою у „дайте допомогу“ закінчуються, як правило, величезними проблемами для бізнесу в майбутньому».