У Запоріжжі говорили про перспективи та особливості впровадження ринку землі

Поділитися:

Аграрії загалом підтримують ринок землі, але хочуть щоб він був регульований та забезпечений рядом запобіжників проти неконтрольованої купівлі земель. У той же час громадська думка щодо реформи є хиткою та може змінюватися у будь-якому напрямку.

Про це говорили на круглому столі щодо ключових моментів ринку землі, про які не знає громадськість, проведеному 19 лютого “Офісом з земельних питань у Запорізькій області”.

За словами юристки Тетяни Гуліян, мораторій – тимчасовий захід для запобігання неконтрольованого продажу в умовах відсутності законодавства. Тому, загалом, не варто говорити “чи має бути ринок”, треба обговорювати, яким він має бути, щоб врахувати публічні інтереси,  інтереси держави, унікальність та обмеженість земельних ресурсів, але при цьому врахувати право приватного власника.

Крім того, юристка зазначила, що в Україні був прецедент, коли двоє громадян звернулися до Європейського суду з прав людини та домоглися там дозволу продати свою землю.

Наразі в Україні закон про обіг земель ухвалили у першому читанні. Перед другим читанням було запропоновано 4 тисячі правок, серед яких одна з найголовніших стосувалася концентрації землі в одних руках. Так, у першому варіанті закону пропонувалося дозволити одній особі володіти не більше 35% землі ОТГ, 8% – області та не більше, ніж 0,5% від всього масиву сільгоспземель в межах країни. До другого читання максимальну концентрацію зменшили до 10 тисяч гектарів в одних руках.

Ще одним спірним моментом була участь іноземців у обігу землі. В результаті обговорення було вирішено, що громадяни інших країн зможуть купувати чи продавати землю тільки, якщо таке рішення приймуть на референдумі. Щоправда, за словами Тетяни Гуліян, не зазначено про який референдум йде мова – чи про загальноукраїнський, чи місцевий на території певної громади.

У той же час керівник соціологічної компанії IRG Фелікс Хрустальов зазначив, що наразі громадська думка суспільства щодо ринку землі є хиткою, може змінюватися у будь-якому напрямку. Соціолог зазначає, що, до прикладу, на одному з опитувань у людей запитували, як вони ставляться до зняття мораторію на продаж землі – 72% опитаних висловилися проти. У той же час, коли питання було сформульовано дещо іншим чином – “чи підтримуєте ви можливість землевласників вільно розпоряджатися своєю землею”, то більше половини респондентів висловилися схвально.

У той же час представники агросектору зазначили, що в українському інформаційному просторі замало достовірної інформації щодо ринку землі. Зокрема, за їх словами, не зовсім коректно говорити, що аграрії проти ринку землі загалом – вони не підтримують його у запропонованій формі.

“Аграрії за те, щоб земля була у ринку, але цей ринок має бути регульованим державою. Наразі у запропонованому варіанті немає жодних механізмів контролю з боку держави – ні земельного банку, ні агенції. Якщо ринок запуститься з жовтня – “він буде диким”, – сказав один з присутніх аграріїв.

На його думку, основним гравцем на ринку землі повинна бути держава, громади та фізична особа, а максимальна концентрація землі у одних руках – 100-200 гектарів. У той же час, аграрії вважають, що жодним чином не можна допускати до ринку юридичних осіб, бо це може стати причиною спекуляцій.

Крім того, представники агросектору зазначили, що пропонована мінімальна ціна за гектар є надто низькою і не відповідає європейському рівню, а запобіжники щодо обігу земель набагато гірші. 

“Приїдьте, купіть гектар землі у Польщі! Треба профільна спеціальність, прожити на території 5-10 років – запобіжників стільки що і проживеш, і отримаєш освіту, і все одно не купиш. Державні інтереси захищені”, – зазначив інший фермер присутній на круглому столі. 

Читайте також:

• “Метінвест” “без заперечень” сплатив більше 10 млн грн за завдану довкіллю шкоду

• Укравтодор хоче підняти українські шляхи на 10-15 позицій в рейтингу The Global Competitiveness Report

• Спорт Запорізької області може отримати з обласного бюджету 4,3 мільйона замість 25