Запорізька франшиза вуличної їжі «Майстерня пончиків» святкує третій День народження: розповідаємо як вона з’явилася

Поділитися:

28 травня запорізька франшиза вуличної їжі «Майстерня пончиків» святкує третій День народження. Наприкінці січня 2019 року засновник проект Олексій Пучков виступив на засіданні StartUP клубу, де розповів слухачам про те, як з’явився «перший солодкий фастфуд», та франшиза «Майстерня пончиків». «Гетьман» переповідає головні тези з виступу Олексія Пучкова.

Про «перший солодкий стріт-фуд»

Реалізувати ідею пончиків Олексій Пучков мріяв ще з 2007 року. «Хотів, щоб пончики можна було робити прямо на очах у клієнтів, але нічого не виходило. Схема з «домашнім» приготуванням не працювала – треба було щось інше. Лише через 7-8 років вдалося знайти необхідне обладнання – його роблять американці», – зазначає Олексій.

Підприємець додає, що стріт-фуд усі уявляють як бургери чи шаурма. Олексій Пучков навіть вигадав термін «зашаурмлені» міста – пончики стали викликом «зашаурмленому» Запоріжжю.

Перша «Майстерня пончиків» з’явилася Бульварі Шевченка – де знаходиться і дотепер. «Коли все тільки починалося  мені говорили, що я божевільний і мені нікуди витратити 15 тисяч доларів – там «Богом забутий» бік, – говорить власник «Майстерні». – Але я вірив у свій продукт і був переконаний, що люди прийдуть».

За словами підприємця, близько року проект працював посередньо, але почалися кардинальні зміни. Вони сталися, коли було вирішено упакувати бізнес як франшизу – продукт був простий у виготовленні та реалізації, треба було захищати ідею юридично.

«Треба захищати свою ідею, закріпити її за собою, бо завтра можуть з’явитися десятки таких як ти. Щось особливе ми не зробили – пончики не вигадали. Ми створили продукт як бізнес, як цікаву продукцію», – ділиться Олексій Пучков.

Про франшизу та франчайзинг

Оформити проект як франшизу власник «Майстерні пончиків» вирішив аби захистити та масштабувати проект. «Ми хотіли декілька точок у Запоріжжі, а краще «парочку» у кожному «мільйоннику». Це вимагало дуже багато коштів – близько 20 тисяч доларів на один об’єкт. Але ще один шлях – патентування та франшиза», – говорить Олексій.

Завдяки франшизі  вдалося масштабувати ідею грошима та капіталом партнерів. Крім того, аби продавати ідею, довелося зробити важливу річ – прописати усі аспекти роботи бізнесу, окреслити, як усе має відбуватися: продажі, обладнання, столи та багато іншого.

За словами бізнесмена, коли це робилося – знайшлося багато аспектів, які треба було доопрацювати. Довелося витратити декілька місяців на покращення торгової точки, яка здавалася ідеальною з самого початку.

Поділитися: