В рубриці «Гетьман(про)Медіа» журналісти getman.media розповідають про внутрішні процеси медіабізнесу, пояснюють механізми формування інформаційного поля, викривають фейки та пропаганду, спростовують неточну або неправду інформацію, поширену в суспільстві.
7 березня речниця президента Юлія Мендель повідомила про вихід статті про Володимира Зеленського у британській The Guardian. Сам Зеленський для цієї публікації дав виданню велике інтерв’ю з широкого спектру тем: від “очікувань та реальності” президентства до шляху України в Європу. В той же день Юлія Мендель повідомила, що Офіс президента розшифрує та виставить інтерв’ю на офіційному сайті після виходу запланованих матеріалів. Наступного дня після статті у The Guardian розшифровка інтерв’ю дійсно була опублікована українською на президентському сайті. Проте ЗМІ та опозиційні політики одразу помітили певні важливі розбіжності у двох текстах. То хто ж маніпулював інформацією: Офіс президента чи авторитетна The Guardian?
- Неважко переконатися, що два опубліковані тексти не просто відрізняються, а є зовсім різними за своїм форматом! Публікація британського видання — стаття про Зеленського з включенням його прямої мови щодо різних тем з інтерв’ю, або іншими словами — з розмови із журналістом. Публікація на сайті президента — розшифровка інтерв’ю, тобто просто переведення усної мови в письмову, без додавання іншої інформації. З цієї точки зору ніхто з двох сторін не вводив аудиторію в оману. ОП, як і було обіцяно, дав розшифровку, а британці — повноцінну статтю.
- Публікація сухої розшифровки захистила президентську команду від необхідності дублювати українською не надто “солодкі” висловлювання авторів статті. Наприклад, про те, що після глибокого зітхання Зеленський дав “довгу, заплутану і значною мірою беззмістовну відповідь” щодо відносин з США. [He draws another breath before giving a long, convoluted and largely meaningless answer about the overwhelming US support he feels, from the president down]
- Як правильно зазначили журналісти “Громадського радіо”, порядок питань також дещо відрізняється в обох текстах, але це аналогічно пояснюється тим, що у статті The Guardian була певна логіка та, можна сказати, “драматургія”, згідно яким і були розташовані фрази з відповідей Зеленського. Наприклад, майже на самому початку статті автори вказують, що одним з найважчих викликів для президента став коронавірус, тому одразу ж згадують про очільницю МОЗ та ситуацію в Нових Санжарах. За інформацією ОП, питання про міністерку було поставлене останнім — вже “біля дверей”.
- Загалом висловлювання президента збігаються в українському та британському текстах, окрім обговорення можливих репресій щодо олігархів. Зміст і там, і там лишається аналогічним, проте деталі зображають двох зовсім різних людей.
Радикальний та маніакальний борець з олігархами в британській журналістський версії…
«Якщо ми обрали демократію, звичайно, ми не можемо вішати людей», — каже він, але в його очах з’являється блиск. «Хоча! Іноді дуже хочеться. І знаєте чому? Бо так було б швидше. Набагато швидше»
…змінюється розсудливим Зеленським у версії українській:
«Ну, ми не можемо, згідно з законом, вішати й стріляти. Це шлях. Ми вибираємо: або тоталітарний, або демократичний. Але якщо вибрали демократичний, то, звісно, вішати не можна. Хоча іноді дуже хочеться. Чому? Тому що так швидше»
