Історія ЗТМК: як Фірташ приватизував, САП повертала, обленерго страждав, а суд денаціоналізував

Поділитися:

5 березня стало відомо про надзвичайну важливу подію у економічному житті Запорізької області – «Запоріжжяобленерго» повністю виплатило борги по заробітній платні своїм працівниками. Електропостачальник був одним з найбільших боржників по виплатах не тільки в області, а й в Україні загалом. За інформацією самої енергокомпанії, станом на 01.07.2018 підприємство заборгувало працівникам близько 351 мільйони гривень.

Однак мова піде не про фінансові успіхи запорізького обленерго. «Гетьман» вирішив згадати історію іншого підприємства, яке безпосередньо пов’язане з фінансовими труднощами «Запоріжжяобленерго». Запорізький титано-магнієвий комбінат – потенційний (і ще нібито нещодавно – реальний) промисловий гігант, який став «топовим» боржником по оплаті електроенергії.

Після здобуття незалежності ЗТМК, як і більшість державних підприємств, рухався шляхом фінансових неприємностей. Завод, що називається, працював стабільно, але часто мав борги за «комуналку» та по заробітній платні. Але «пригоди» підприємства почалися у далекому 2011 році.

Тоді, за бутності Партії регіонів та президенства Віктора Януковича, олігарх Дмитро Фірташ зацікавився титановою галуззю України. Крім Запорізького титано-магнієвого комбінату бізнесмен «поклав око» ще на декілька підприємств. Ця ідея, схоже, припала до душі і тодішній владі: підприємства подібні ЗТМК мали статус стратегічних, а приватизовувати їх було заборонено, але цю «несправедливість» виправила Верховна Рада (щоправда тільки з третього разу). Успіх парламенту одразу ж закріпив президент Віктор Янукович – і раніше недоторкані Кримське ВО «Титан», Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат, Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат та Запорізький державний титано-магнієвий комбінат опинилися в умовах вільного ринку.

Цим радо скористався вищезгаданий Фірташ. У 2013 році на базі державного ЗТМК було створене товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат». Новостворена юридична особа на 51% належала державі через Фонд держмайна, а ще 49% відійшли «Толексіс Трейдінг Лімітед», яка входила до групи компаній DF Group, підконтрольній Дмитру Фірташу. Не зважаючи на те, що контрольний пакет акцій належав державі, підприємство фактично опинилося під контролем наближеного до приватного інвестора менеджменту. Тільки через 6 років, у 2017-му, очільник НАБУ Артем Ситник заявив, що стратегічне підприємство олігарх фактично «забрав за 1 долар».

Однак на момент укладання договору, «Толексіс Трейдінг Лімітед» гарантувала інвестиції у модернізацію ЗТМК, підвищення його рентабельності. Новий фактичний власник мав забезпечити реалізацію Інвестиційної програми технічної модернізації підприємства на суму не менше $110 мільйонів та погасити усі фінансові зобов’язання та борги державного «Запорізького титано-магнієвого комбінату», які були у нього на момент приватизації.

Фірма Фірташа виділила прописані в угоді 110 мільйонів доларів, однак з ними вийшла незручна ситуація.  Ще перебуваючи у повній державній власності, ЗТМК мав ряд кредитних зобов’язань, серед іншого, підприємство брало гроші на виплату боргів за енергоресурси, а «позичали» кошти… кредитори, які були пов’язані з DF Group.

По факту, з усіх виділених грошей тільки близько 20 мільйонів гривень пішли на модернізацію та розвиток підприємства. Майже усі інші перераховувалися на оплату боргів державного підприємства перед DF Group, звідти кошти зникали на офшорних рахунках.

Крім того, у 2016 році НАБУ затримало тодішнього директора ЗТМК Володимира Сивака. За інформацією слідства, у 2014-2015 роках «Толексіс Трейдінг Лімітед» виділила заводу 880 мільйонів гривень на розвиток. Одначе очільник підприємства вирішив інакше та перерахував майже 500 мільйонів «на рахунки третіх осіб».

Поки «на горі» відбувалися всі вищевказані фінансові операції, підприємство продовжувало працювати. Як відомо, виробництво титану потребує значної кількості електроенергії, зазвичай такі промислові об’єкти є основними її споживачами в своєму регіоні. Винятком не був і ЗТМК – він справно споживав електроенергію, проте не так активно за неї платив, у заводу починали накопичуватися мільйонні борги перед «Запоріжжяобленерго».

Разом з боргами комбінату росли проблеми й самого обленерго. Відімкнути ЗТМК від мережі енергопостачальник не міг – на підприємстві зберігалися небезпечні хімікати, для консервування яких необхідна постійна напруга. Тому електроенергію фактично постачали задарма.

Через це електропостачальник втрачав свої ресурси та «тонув» у власних боргах – перед ДП «Енергоринок». Як наслідок, рахунки обленерго порожніли, працівники не отримували зарплати та звільнялися. Проблемні стосунки комбінату та обленерго наробили чимало галасу, працівники енергокомпанїі влаштували декілька мітингів під стінами Запорізької ОДА та безпосередньо неподалік заводу-боржника. Політики та чиновники Запорізької області фактично в один голос говорили, що для вирішення питання необхідне втручання центральної влади, однак керівництво країни наголошувало, що проблему мають вирішити на місці.

Жодного впливу на виплату боргу не мав і процес повернення комбінату у державну власність – у 2018 році Господарський суд Запорізької області задовольнив позов САП щодо повернення ЗТМК у держвласність, а у грудні того ж року Центральний апеляційний господарський суд відхилив апеляцію фірми Фірташа. А уже згодом Прем’єр-міністр України у відповідь на лист-звернення заступника Генерального прокурора доручив розробити механізм термінового повернення ЗТМК у власність держави.

Проте, уже у березні 2019 Верховний суд України частково задовольнив скаргу адвокатів олігарха Дмитра Фірташа та ЗТМК, скасувавши його передачу у державну власність.

Незважаючи на всі «пригоди» комбінату, його борги нікуди не ділись – лише протягом 2018 року ЗТМК заборгував обленерго 186 мільйонів гривень, а загальна сума боргу становить 778 мільйонів гривень, без урахування штрафних санкцій. Однак, коли 5 березня «Запоріжжяобленерго» повідомило про успіхи з виплатою заробітної платні, підприємство «похизувалося» ще одним досягненням – стягненням у примусовому порядку з Запорізького титано-магнієвого комбінату 65 мільйонів гривень.

Але, схоже, що говорити про початок значного прогресу у виплаті боргу ще зарано. А от думати, чи не стане джерелом виплат майже мільярдного «мінуса» підприємства державний чи місцевий бюджет, враховуючи повернення ЗТМК у державну власність, уже можна.

Звісно, на єдине в Європі підприємство, яке виробляє титанову губку може з’явитися новий покупець (від «великої» приватизації ніхто ще ніхто не відмовився), але чи захоче хтось комбінат з «баластом» в один мільярд гривень?

 

 

 

 

 

Поділитися: