Мама любить швидкість, США люблять санкції. Або 10 кроків, щоб «наздогнати» Дубінського

Поділитися:

Нардепи Олександр Дубінський та Андрій Деркач хочуть повернути собі американські візи та банківські рахунки. Попри свої попередні заяви про «зовнішній вплив» на Україну з боку Штатів.

На початку січня США запровадила санкції проти 7 українців: їхні американські рахунки заблоковані, візи анульовані, американським громадянам і компаніям заборонено співпрацювати з цими людьми та їхніми організаціями. В цій групі — зокрема нардеп, колишній регіонал і випускник академії ФСБ Андрій Деркач і ексдепутат, «утікач» Олександр Онищенко. А найбільш відомою «жертвою» санкцій став одіозний «слуга народу», блогер, телеведучий, спікер групи олігарха Ігоря Коломойського в Раді — Олександр Дубінський.

На думку Дубінського і Деркача, вони постраждали від фейків і наклепів. Уряд США вважає, що ці діячі самі систематично поширювали неправдиву інформацію з метою вплинути на президентські вибори. «Гетьман» допомагає розібратися, за що покарані українські політики, як вдалося їх притягнути до відповідальності та що їх чекає попереду.

  1. Нардепи Олександр Дубінський і Андрій Деркач на перший погляд мало чим пов’язані. Перший — виходець з телеканалу Ігоря Коломойського 1+1, член фракції «Слуга народу», один з ключових симпатиків олігарха в українському парламенті. Другий — відверто проросійський політик, позафракційний, виходець зі спецслужб. Проте у 2019 роках вони, відкрито об’єднавшись, почали критикувати Національне антикорупційне бюро, колишнє та нове керівництво Національного банку України, колишнє керівництво Міністерства охорони здоров’я тощо.
  2. Навесні 2020 року вони поширювали інформацію про так звані «плівки Деркача». В цих записах нібито звучать телефонні переговори трирічної давнини між Петром Порошенком (на той час президентом України) і Джо Байденом (на той час — віцепрезидентом США, а тепер — новообраним головою цієї держави). З запису випливає, що співрозмовники нібито обговорювали преференції від української влади для сина Джо Байдена — Хантера. Він має стосунок до компанії Burisma, щодо якої в Україні триває антикорупційне розслідування.
  3. І Джо Байден, і Петро Порошенко спростували, що така розмова взагалі відбувалась. А «викривачі» не змогли надати переконливих доказів щодо справжності записів. Крім того, досі немає чіткої відповіді на питання, як телефонні переговори такого рівня опинилися в Олександра Онищенка, а згодом — в Андрія Деркача.
  4. Проте у Сполучених Штатах в цей час саме вступила в активну фазу президентська кампанія, в якій Джо Байден був одним з фаворитів. В таких умовах «плівки Деркача» могли вдарити в першу чергу по репутації американського політика. На думку уряду США, це і було метою групи Деркача-Дубінського: вони проводили пресконференції, поширювали неправдиву інформацію на власних інформаційних майданчиках, брали участь у створенні англомовних сайтів з «викриттями» тощо — для наклепу на кандидата в президенти США і відповідно впливу на американські вибори.
  5. Паралельно група Деркача-Дубінського інформаційно атакувала також керівництво Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і прозахідних політиків в Україні. За інформацією Центру протидії корупції, Деркач, Дубінський та їх оточення не тільки публічно критикували зазначених людей, але й зверталися зі скаргами до американських політиків, опозиційних до Джо Байдена.
  6. У вересні минулого року, тобто ще за президентства Дональда Трампа, Мінфін США наклав санкції на Андрія Деркача, назвавши його «активним російським агентом». Після цього, в жовтні, український Центр протидії корупції звернувся до Міністерства фінансів США з досьє на Олександра Дубінського: в його матеріалах йдеться не тільки про участь у розповсюдженні «плівок Деркача» і впливі на американські вибори, але й про статки в Україні та за кордоном, походження яких «слуга народу» досі не може пояснити.
  7. У січні 2020 року Мінфін США ухвалив рішення щодо персональних санкцій проти Дубінського, Деркача, Онищенка та інших. У відповідь на це публічні заяви Олександра Дубінського суттєво змінили свою тональність. Тепер він не каже про «зовнішнє управління» Україною, заявляє про свою непричетність щодо появи «плівок Деркача», а також запевняє, що американські високопосадовці «стали жертвами аферистів».
  8. Окрім напряму введених санкцій (блокування рахунків та анулювання візи), на фігурантів справи чекають і не такі очевидні, проте відчутні наслідки. Наприклад, аналогічні труднощі в інших країнах, зокрема у Словаччині, де сім’я Дубінського має незадекларовані компанії. Наслідком санкцій стало зокрема блокування сайту Олександра Дубінського, його Youtube-каналу та каналу «Ера медіа», яке також інтенсивно поширювало інформацію про «плівки Деркача».
  9. Активісти партії «ДемСокира» звернулися до українських банків з повідомленням щодо санкцій проти Олександра Дубінського — і, судячи з його власної публікації, протягом 2 діб щонайменше один з банків повідомив нардепу про припинення обслуговування. У партії зазначають, що кожна гривня нардепа має олігархічне походження: «В інтересах олігархів він спочатку писав статті та знімав сюжети, а згодом подавав законопроєкти та депутатські звернення» — і обіцяють не припиняти тиск на «слугу народу». Пізніше і НБУ попередив банки про ризики співпраці з Дубінським.
  10. Як повідомляють ЗМІ, на засіданні фракції «Слуги народу» президент Володимир Зеленський двічі просив Олександра Дубінського добровільно вийти з фракції у зв’язку з «американськими» справами. Тим часом Офіс генерального прокурора відкрив провадження щодо народного депутата через вірогідне приховування статків і ухилення від сплати податків. Один з епізодів став відомим під назвою «Мама любить швидкість»: згідно розслідування Bihus.info, Дубінський в 2019 році записав на свою матір 17 автомобілів, зокрема елітних та спортивних, і 24 квартири.